Кушнір Ігор Миколайович (будівельник)

Кушнір Ігор Миколайович
Народився	14 червня 1971(1971-06-14) (54 роки)  Чернівці
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Київ
Діяльність	альпініст, менеджер, доктор юридичних наук, державний службовець
Alma mater	Кременчуцький національний університет

Кушнір Ігор Миколайович (нар. 14 червня 1971, Чернівці) — доктор юридичних наук, ексзаступник Міністра оборони України, альпініст, експрезидент компанії «Київміськбуд», віцепрезидент Конфедерації будівельників України, віцепрезидент Будівельної палати України. З 1989 року здійснив низку сходжень, зокрема на Еверест, Ельбрус, Аконкагуа, Кіліманджаро, Лхоцзе, Манаслу та інші^[1][2][3].

1990 року закінчив Крюківський машинобудівний технікум.

Після строкової військової служби, вступив до Кременчуцького політехнічного університету (інженер-механік), 2004 року там же закінчив факультет післядипломної освіти (економіст підприємств)^[4].

2013 року отримав ступінь кандидата юридичних наук. 2019 року став доктором юридичних наук у сфері адміністративного права і процесу в Інституті законодавства ВРУ^[5].

1988 року почав працювати електрозварником Кременчуцького житлово-будівельного комбінату.

З 1993 року працював у комерційних структурах у Кременчуці, а з 1994 року займав керівні посади. Спочатку працював заступником директора ТОВ "КП агрофірма «Звезда», потім обійняв посаду генерального директора ТОВ «Кременчуцька нафтова компанія»^[6][7].

До 2008 року Ігор Кушнір був заступником директора компанії «МиС». 2002 обраний депутатом Кременчуцької міської ради^[8].

З лютого 2008 року працював заступником директора «Житлоінвест»^[9].

2010 року переїхав до Києва, припинив роботу у міській раді та «Житлоінвесті»^[10].

31 березня 2010 — 18 лютого 2012 — заступник міністра оборони України^[11][12].

З квітня 2012 — член правління, віцепрезидент Київміськбуду, 25 квітня 2012 року обраний головою правління^[4][13].

20 грудня 2023 року, після 12 років на посаді президента «Київміськбуду», написав заяву про звільнення^[14].

У дитинстві Ігор Кушнір зацікавився альпінізмом, а з 1986 року почав займатися на професійному рівні під керівництвом тренера Косогорова Сергія Семеновича^[15]. У 1989 році він здійснив своє перше серйозне сходження на гору Казбек. Серед вершин, які він підкорив, є Лхоцзе висотою 8516 метрів і Манаслу висотою 8163 метри. Також він здійснив сходження за програмою «Сім вершин», підкоривши Еверест, Ельбрус, Аконкагуа та двічі Кіліманджаро^[16][17]. Крім того, Кушнір виконав сходження за програмою «Восьмитисячники», включно з вершинами Чо-Ойю, Еверест, Лхоцзе і Манаслу. У межах програми «Сніжний барс» він підкорив Пік Леніна, пік Корженевської (двічі) і пік Хан-Тенгрі^[18].

• Відзнака Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» (2011)
• Відзнаки Міністерства оборони України «Знак пошани» (2011)^[19]
• Заслужений економіст України (2012)^[20]
• медаль «25 років незалежності України» (2016 р.)^[21]
• Двічі визнаний одним з найкращих управлінців України (2016, 2017 рік)^[22]
• У 2021 визнаний одним із трьох найкращих топ-менеджерів України у рейтингу журналу «Фокус» в номінації «Нерухомість».^[23]

Одружений, має двох дітей. Захоплюється альпінізмом. Перший серйозний підйом — гора Казбек 1987 року. Пізніше здійснив сходження на Чоу-Ю, Пік Коженевської, Пік Леніна, Хант-Тенгри,^[24]Кіліманджаро, Ельбрус та Монблан, Еверест.^[25][26]

Також цікавиться живописом, має власну колекцію старовинних книг.

Син Кушнір Ілля Ігорович 26.01.1994 р.н., з 2021 по 2024 був депутатом КМДА^[27].

• Був оприлюднений запис його розмови, де він ображав інвесторів нецензурними словами.^[28]
• У травні 2023 підкорив Еверест, виїхавши з України з довідкою про інвалідність.^[29][30]