Кущівник перлистий

?Кущівник перлистий
	; Самець перлистого кущівник (Нову-Айран, штат Амазонас, Бразилія)
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Сорокушові (Thamnophilidae);
Рід:	Перлистий кущівник (Megastictus); Ridgway, 1909
Вид:	Кущівник перлистий;
Біноміальна назва
	Megastictus margaritatus; (PL Sclater, 1855)
	; Ареал виду
Синоніми
	Myrmeciza margaritata
Посилання
Вікісховище:	Megastictus margaritatus
Віківиди:	Megastictus margaritatus
ITIS:	561022
МСОП:	22701352
NCBI:	288060

Кущівни́к перлистий^[4] (Megastictus margaritatus) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae)^[5]. Мешкає в Амазонії. Це єдиний представник монотипового роду Перлистий кущівник (Megastictus).

Опис

Довжина птаха становить 13,5-14 см, вага 18-21 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина тіла сіра, крила і хвіст чорні, на крилах і хвості білі плями. Нижня частина тіла світло-сіра. У самиць верхня частина тіла коричнева, крила і хвіст чорні, на крилах і хвості яскраво-охристі плями. Нижня частина тіла жовтувато-охриста. Райдужки білуваті.

Поширення і екологія

Перлисті кущівники мешкають на півдні Венесуели (південний захід Болівару, південь Амасонасу), на сході і півдні Колумбії, на сході Еквадору і Перу та на крайньому заході і в центрі Бразильської Амазонії. Вони живуть в підліску вологих і сухих рівнинних тропічних лісів. Зустрічаються парами, на висоті до 1250 м над рівнем моря. Не приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами, на яких чатують серед рослинності.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Megastictus margaritatus. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 11 березня 2022.
↑ Ridgway, Robert (1909). New genera, species and subspecies of Formicariidae, Furnariidae, and Dendrocolaptidae. Proceedings of the Biological Society of Washington. 22: 69–74 [69]. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
↑ Sclater, Philip L. (1854). Descriptions of six new species of birds of the subfamily Formicarinae. Proceedings of the Zoological Society of London. 22 (275): 253–255 [253] Plate 71. doi:10.1111/j.1469-7998.1854.tb07273.x. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 11 березня 2022.