Кідо Коїті

Кідо Коїті
木戸幸
Кідо Коїті
Кідо Коїті
Кідо Коїті у 19401945 роках
Міністр культури та науки
1937 — 1939
Міністр внутрішніх справ
1939 — 1940
Міністр-хранитель печатки
1940 — 1945

Народився18 липня 1889(1889-07-18)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Токіо, Префектура Токіо[d], Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер6 квітня 1977(1977-04-06)[1] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Токіо[d], Район Чійода Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованийКладовище Тама у Токіо
Відомий якполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Японія
 Японська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКіотський університет і Gakushuin High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоKido Takamasad Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиSueko Yamaod Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиKazuko Inoued Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Order of the Sacred Treasure, 1st Class

Кідо Коїті (яп. 木戸幸, きど こういち; 18 липня 1889(18890718) — 6 квітня 1977) — японський політик, маркіз, міністр-хранитель печатки з 1940 по 1945 рік, найближчий радник Імператора Сьова під час Другої світової війни.

Біографія

Кідо Коїті народився 18 липня 1889 року у Токіо. Його дідом був Кідо Такайосі — один з трох найвпливовіших лідерів Реставрації Мейдзі.

Після закінчення Кіотського університету займав безліч бюрократичних постів. У 1937 році був призначений міністром культури і науки у кабінеті Коное Фумімаро. У 1939 році займав посаду міністра внутрішніх справ у кабінеті Хірануми Кіїтіро.

У 1940 році призначений міністром-хранителем печатки та став найближчим радником Імператора Сьова. Саме Кідо рекомендував імператору призначити на посаду прем'єр-міністра Коное Фумімаро замість Йонаї Міцумаси, а в 1941 році — Тодзьо Хідекі замість Коное.

Проводив політику направлену на посилення впливу Японської Імперії у Китаї та Східній Азії, але з початком Другої світової війни перейшов на більш помірковані позиції. У 1941 році виступав проти нападу Японської імперії на Голландську Ост-Індію. 14 серпня 1945 року, від імені імператорського уряду, прийняв вимоги Потсдамської декларації. Під час окупації Японії активно співпрацював з адміністрацією союзників.

Пізніше був визнаний Міжнародним військовим трибуналом для Далекого Сходу, як один з японських військових злочинців «класу А» і 12 листопада 1948 року засуджений до довічного ув'язнення[2].

У 1953 році, через проблеми зі здоров'ям, звільнений з в'язниці. Решту життя прожив в містечку Оїсо, Канаґава. 6 квітня 1977 року у віці 88 років помер від цирозу печінки. Похований на кладовищі Тама в Токіо.

Література

  • M.J. Thurman War Crimes: Japan's World War II Atrocities. Paducah. KY: Turner Publishing Company

Примітки

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Згідно з обвинувачуваним актом [Архівовано 2012-10-22 у Wayback Machine.] Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya