Кікую (мова)
Кікую (гікую) — одна з банту мов, мова народу кікую. Поширена в центральній частині Кенії. Мова найбільшого етносу Кенії, число носіїв 6-7 млн чол. (оцінка, кінець XX ст.). Друга за значенням національна мова Кенії (після суахілі). КласифікаціяКікую відноситься до мов банту. За класифікацією М. Гасрі (1948, 1967-71) відноситься до зони Е, групи кікую-Камба. Гасрі та І. Бастен (Бельгія) називали цю групу E50, однак SIL чомусь перейменували її в E20. ДіалектиМає багато діалектів; найзначніші — ньєрі, ндіа, ембу, гічугу, міру. ПисемністьПисемність кікую заснована на латинському алфавіті, до якого додано 2 літери: ĩ і ũ[1].
Писемність використовується з кінця XIX століття. Мовою кікую видаються газети, ведеться радіомовлення, здійснюється викладання в початковій школі. Лінгвістична характеристикаФонетичні особливості: наявність довгих голосних, що грають сенсорозрізнювальну роль, міжзубного /ð/ і заднеязичного спіранта /ɣ/, відсутність губних смичних /p/ і /b/; в ряді діалектів представлені гемінати. У кікую реалізується закон Даля, що полягає у регресійній дисиміляції (від кореня до префікса) приголосних сусідніх складів за ознакою «дзвінкість-глухість». Мова — тональна. Граматичний лад характеризується наявністю узгоджувальних іменних класів. На відміну від інших мов зони Е, в кікую представлений односкладовий префікс. Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia