Кільцева лінія (Копенгаген)

Кільцева лінія
Транспортна мережа Копенгагенський метрополітен Редагувати інформацію у Вікіданих
Логотип
Зображення
Континент Європа Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна  Данія Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Копенгаген
Фредеріксберг Редагувати інформацію у Вікіданих
Документ започаткування Q114271243? Редагувати інформацію у Вікіданих
Колір червоний Редагувати інформацію у Вікіданих
Шістнадцятковий триплет кольору FF0A0A Редагувати інформацію у Вікіданих
Вартість 15 000 000 000 kr Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата офіційного відкриття 29 вересня 2019[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина колії європейська колія Редагувати інформацію у Вікіданих
Початкова чи кінцева точка Frederiksberg Stationd і Kongens Nytorv Stationd Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина або відстань 15,5 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Дорожня карта Редагувати інформацію у Вікіданих
Маршрутна карта Q26004467? Редагувати інформацію у Вікіданих
Сторона залізничного руху праворучd Редагувати інформацію у Вікіданих
Стан використання використовується[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер маршруту M3 Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Офіційний сайт Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Кільцева лінія у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

55°42′ пн. ш. 12°33′ сх. д. / 55.7° пн. ш. 12.55° сх. д. / 55.7; 12.55

Кільцева лінія (дан. Cityringen) або лінія М3 — лінія Копенгагенського метро. Відкрито 29 вересня 2019 року. Плани її будівництва було затверджено Фолькетингом 1 червня 2007 року. [2] Загальна вартість оцінювалася в 15 млрд. крон [3], але зросла до 21,3 млрд крон, коли підрядники були оголошені. COWI A/S[en] стверджує, що міська Кільцева лінія є найбільшим будівельним проектом у Копенгагені за останні 400 років. [4]

Це повністю автоматизована лінія, яка використовує безпілотні потяги та здатна до звичайних операцій 24/7. Італійський виробник рухомого складу AnsaldoBreda постачає поїзди для нової лінії, а станції навмисно схожі на існуючі станції копенгагенського метро.

Станції та маршрут

Довжина Кільцевої лінії 15,5 км, кількість станцій — 17.

Лінія має переходи на лінії М1[en] та М2[en] на станціях Конгенс-Нюторв та Фредеріксборг.

Також з Кільцевої лінії є перехід на лінії приміських поїздів на станціях: Копенгаген Н, Естерпорт та Нерребро. Це розширило транспортну доступність у Нерребро[en] та Остербро[en].

У грудні 2005 року Копенгагенський та Фредеріксберзький муніципалітети погодили маршрут Кільцевої лінії з метою охопити території, які не обслуговуються системою приміських електричок та метро.

Планується, що щороку 34 млн пасажирів пересяде з автобусів на метро завдяки введенню Кільцевої лінії.

Вилучений ґрунт при будівництві ліній було використано як насип при рекультивації Нордгавена, Ересунн.[5]

Станції

Усі станції знаходяться під землею, з легким доступом з рівня вулиці до платформи. [6] Структура станцій в основному ідентична структурі існуючих станцій Копенгагенського метро. Вони побудовані на глибині приблизно 19 м і є мілкого закладення; була прийнята стандартизована коробчаста конструкція розміром 64 метри на 20 метрів. Кожна станція має острівну платформу 7 — 9 м. [6]

Станції перераховані проти годинникової стрілки починаючи з південного сходу.[7]

Нові станції мають однаковий дизайн, подібний до інших станцій, проте мають велику кількість різноманітних матеріалів, які роблять окремі станції більш впізнаваними. [8]

Рухомий склад

Італійський виробник рухомого складу AnsaldoBreda, який раніше постачав поїзди для існуючих ліній метро, ​​був обраний для постачання нового рухомого складу для Кільцевої лінії. [6] Постачання поїздів відбулось у 2014 році версії 5 Hitachi Rail Italy Driverless Metro. [9] Хоча ці транспортні засоби загалом ідентичні транспортним засобам копенгагенського метро, ​​вони відрізняються деякими інноваціями в технологіях, матеріалах і дизайні. [6]

Поїзди без водіїв контролюються безпосередньо з централізованого центру експлуатації та технічного обслуговування лінії; для цього вони оснащені системою керування поїздами на основі зв’язку (CBTC). [6] Ці транспортні засоби, як повідомляється, здатні розвивати максимальну швидкість 90 км/год, що перевищує максимальну швидкість 80 км/год для поїздів, які використовуються на інших лініях метро. Вони мають максимальну місткість 314 пасажирів, а потяг відправляється кожні 100 секунд, що забезпечує частоту 36 поїздів на годину. [6] Система працює 24 години на добу, і пасажири можуть відстежувати місцезнаходження поїзда через електронну систему спостереження. [6]

Примітки

  1. https://www.dr.dk/nyheder/indland/dronning-margrethe-indviede-cityringen-de-17-nye-stationer-vil-flette-byen-endnu
  2. Metro-Cityringen vedtaget: Markant løft af den kollektive trafik i hovedstadsområdet (Danish) . Transportministeriet (Danish Transport Ministry). 1 червня 2007.
  3. Enighed om Metro-ring til 15 milliarder kroner. DR Nyheder. 2 грудня 2005. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 5 червня 2017.
  4. "The Copenhagen Metro, Denmark." [Архівовано 2020-09-27 у Wayback Machine.] cowi.com, Retrieved: 10 June 2019.
  5. Birgitte Marfelt.
  6. а б в г д е ж "Cityringen Metro, Copenhagen". Railway Technology. 7 January 2011. Retrieved 6 May 2018.
  7. Metro Cityring. Metro. Архів оригіналу за 22 грудня 2007. Процитовано 14 грудня 2007.
  8. Københavns Metro. Архів оригіналу за 25 січня 1999. Процитовано 5 червня 2017.
  9. De nye metrotog. m.dk. Процитовано 6 квітня 2017.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya