Лаврентьєв Степан Олександрович

Степан Олександрович Лаврентьєв
Степан Лаврентьєв у формі студента Технологічного інституту. Початок ХХ століття.
Народився1881(1881)
Помер14 грудня 1919(1919-12-14)
Київ, УСРР
Громадянство Російська імперія УНРСРСР СРСР

Степа́н Олекса́ндрович Лавре́нтьєв (нар. 1881(1881) — пом. 14 грудня 1919, Київ, УСРР[1]) — інженер-технолог, київський громадський діяч.

Біографія

Народився в купецькій родині Олександра Йосиповича Лаврентьєва та Параскеви Іллівни Корибут-Дашкевич. Батько був орендарем поміщицької землі.[2]

Після закінчення гімназії навчався в одному з технічних інститутів Санкт-Петербурга. Входив до Української студентської громади.[3] Отримавши вищу освіту, за сумлінність і ощадливість батько нагородив його поїздкою до Чикаго на Всесвітню виставку 1904 р.[4]

Прибутковий будинок Лаврентьєва. 1910-ті.

Після повернення завідував відділом банку, а також працював урядником в міський управі.[4]

Отримавши іпотечний кредит, на його замовлення в 1910 р.[a] був зведений один з перших будинків у Києві у стилі українського модерну по вул. Маріїнсько-Благовіщенській[b]. Першопочатково архітектором будівлі мав бути давній знайомий Степана Олександровича — Сергій Тимошенко, але той мусив поїхати в Харків. Тому проект доробив і втілив архітектор Микола Шехонін[6][7], при цьому на побажання замовника спростивши фасад.[8] В будинку пізніше проживала Леся Українка з матір’ю Оленою Пчілкою, на честь чого нині на будинку встановлена меморіальна таблиця. Також деякий час там жив Микола Лисенко і його син Остап, з якими Степан Лаврентьєв підтримував дружні стосунки.[4]

Був одним із засновників Українського дому «Родина», і фребелівських курсів при ньому. Його дружина Євгенія Олександрівна стала засновницею першого в місті українського дитячого садочка.[c] В 1913 р. був запрошений у склад комітету з приводу вирішення питань зведення пам'ятника Т.Г. Шевченку.[10]

Після приходу до влади більшовиків його будинок був націоналізований. Родину Лаврентьєва спочатку ущільнили, а після залишили їм всього одну кімнату.[4]

Помер 14 грудня 1919 р. в Києві від запалення нирок.[1]

Родина

У 1908 р. у нього народився син Олександр, хрещеним батьком якого став Василь Кричевський.[4]

Мав чотирьох сестер, всі з яких закінчили Інститут шляхетних панянок:

  • Марія — найстарша з сестер. Вийшла заміж за попечителя навчальних закладів Міністерства освіти Валеріана Костенецького. Її донька Наталя вийшла заміж за оперного співака В'ячеслава Мерзлякова, з яким мала сина Ігоря.
  • Софія — вийшла заміж за сина сільського священника, потомственного почесного громадянина Віктора Яковича Топачевського. Її сином був академік Олександр Топачевський, в якого від шлюбу з Марією Макаревич було двоє дітей — Андрій та Вадим.[4]
  • Ольга — вийшла заміж за підполковника Олексія Гарбара.
  • Євдокія — вийшла заміж за адвоката, члена міської управи Семена Дубинського.

Коментарі

  1. Згідно інших джерел в 1908 р.[5]
  2. Нині Саксаганського, 101.
  3. Знаходився в їх будинку на Маріїнсько-Благовіщенській.[9]

Примітки

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya