Ландвойт

Ландво́йт, укр. лентвійт^[1], ландвійт, лантвойт, лентвойт^[2], лянтвойт^[3] (пол. Landwójt, нім. Landvogt, лат. viceadvocatus) — тевтонський командор в країні, шериф в середньовічній Англії.

А у період з XIII ст. по XVI ст. в Польщі — це у першу чергу княжий урядник, хто має широкі повноваження у створених судовій та адміністративній одиницях т.зв. (лат. districtus) на основі Німецького права «Weichbildzie», у виборах муніципального службовця, котрий був намісником для войта чи старости, під привілеєм міста (згідно з Магдебурзьким правом).

Ландвойт здійснював владу над усіма поселеннями (пол. osada) у Краю (лат. districtus), на основі закону при виконанні своїх функцій поліції й адміністрації. До компетенції ландвойта входило також головування «судом ленським» (становим), у селах, що належали місту. Ці суди керували в справах війтів і солтисів (мерів). Склад такого суду — крім ландвойта, складався з шести присяжних лавників, рівні судовому рангові.

Лентвійтівський уряд, як і війтівський, був запозичений з німецьких земель до польських та литовських, а звідти потрапив на українські землі^[4].

У Великому князівстві Литовському

У Великому князівстві Литовському це старший у маєтку начальник над войтами, десятниками й ін.^[5];
котрий мав спадкове право на війтівство^[6];
непрофесійний член суду, який являв соціальний аспект справедливості;

У Польщі

член правління міста або муніципалітету у стародавній Польщі.

Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

На теренах України

В українських містах, де діяло Магдебурзьке право, лентвійт був заступником війта і зазвичай виконував функції судочинства. Також лентвійт стежив за порядком і дотриманням християнської моралі у місті, інколи йому доручали стягнення з міщан заборгованості. Зазвичай свій уряд лентвійт отримував як плату за служіння війту, або ж брав його в оренду чи заставу. За своїм соціальним та національним походженням лентвійти здебільшого були місцевими міщанами, хоча траплялися шляхтичі-поляки. Відомі випадки суміщення уряду лентвійта з раєцьким/бурмистровським. На своїх урядах лентвійти перебували різний час – від кількох місяців до багатьох років. Маючи у руках значну владу, лентвійти подеколи нею зловживали.^[4]

Це незавершена стаття про Середньовіччя.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Див. також

Ландвойт у сестринських Вікіпроєктах
	Інформація у Вікіданих^?
	Означення у Вікісловнику^?

Примітки

↑ лентвійт.
↑ с.119 т.9 (Кулібін—Малаіта) «Беларуская Энцыклапедыя» (ў 18 тамах), Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш., выд. «БелЭн», г. Мінск, 1999 г. ISBN 985-11-0155-9. (біл.)
↑ Литовская Метрика, изд. «Русская историческая библиотека», 1903 г. том 20 (рос.)
↑ ^а ^б Андрій Заяць, к.і.н., доцент кафедри давньої історії України та архівознавства ЛНУ ім. І. Франка. ЛЕНТВІЙТИ У МІСТАХ ВОЛИНІ XVI – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII СТ. СКЛАД, ПЕРСОНАЛІЇ, ПОВНОВАЖЕННЯ (PDF).
↑ стр.611 том 25 «Акты издаваемые Виленскою (археографическою) комиссией для разбора древних актов (инвентари и разграничительные акты)», тип. А. Г. Сыркина, г. Вильна, 1898 г. (рос.)
↑ стор. 530 том 17 «Акты Виленской Археографической Комиссии», г. Вильна, 1890 г. (рос.)

Джерела та література

Г. К. Швидько. Лендвійт, земський війт [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 110. — ISBN 978-966-00-1028-1.
«Акты издаваемые Виленскою Археографическою Комиссиею для разбора Древних Актов», г. Вильна, 1865—1915 гг., том I—XXXIX; (рос.)
Zajda Aleksander, «Nazwy urzędników staropolskich (do roku 1600)», 1970 r., str. 43. (пол.)