Левитська Марія Сергіївна
Марі́я Сергі́ївна Леви́тська (нар. 13 квітня 1955, м. Київ) — українська художниця театру і кіно. Членкиня Національної спілки кінематографістів України та Національної спілки театральних діячів України. Головна художниця Національної опери України (з 1989-го). Заслужена діячка мистецтв України (1995). Лавреатка Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2003). Академікиня Національної академії мистецтв України (2017). Народна художниця України (2006). Дочка художниці Ірини Левитської (1927—2012). ЖиттєписНародилася 13 квітня 1955 року в творчій родині київських інтелігентів. Дід — професор-офтальмолог, батько — професор радіофізики, бабуся — балерина, актриса, мати — художниця[1]. Закінчила Київський художній інститут за спеціальністю художниця театру (1981, майстерня Данила Лідера). У 1981—1989 рр. працювала на Київській кіностудії ім. Олександра Довженка. З 1989 р. — головна художниця Національної опери України. Здійснила низку постановок у драматичних та музичних театрах України, оформлювала оперні, балетні та драматичні вистави в Польщі, Словенії, Ізраїлі, Канаді. Учасниця понад тридцяти художніх виставок, серед яких персональні виставки в Україні (1987, 1988, 2000, 2002, 2005, 2015), Японії (1990), Канаді (1992), Польщі (1991, 1996), Ізраїлі (1997). 24 березня 2023 р. в експозиційній залі Президії Національної академії мистецтв відкрилася персональна виставка Марії Левитської, на якій художниця представила близько сотні ескізів костюмів до оперних та балетних вистав, створених у різні періоди її творчості[2][3]. Роботи Марії Левитської зберігаються у Державному музеї театрального, музичного та кіномистецтва України, Театральному музеї ім. О. Бахрушина (Москва) у приватних колекціях в Україні, Канаді, Польщі, Словенії, Німеччині, Ізраїлі. ТворчістьАвторка художнього оформлення понад 160 опер, балетів, драматичних постановок, концертних програм. У творчому доробку художниці декілька тисяч ескізів театральних костюмів[3]. Створила костюми та декорації до вистав Національної опери України, серед яких класичні опери («Лючія ді Ламмермур» (1987) і «Любовний напій» (2009) Гаетано Доніцетті, «Дон Жуан» Моцарта (1989), «Мазепа» (1991) та «Іоланта» (2011) Петра Чайковського, «Травіата» (1994) «Макбет» (2007), «Бал-маскарад» (2008) і «Дон Карлос» (2012) Джузеппе Верді, «Мадам Баттерфляй» (1995), «Турандот» (2003) і «Манон Леско» (2006) Джакомо Пуччіні та інші) і балетні постановки ( «Лебедине озеро» (1995, 2009), «Спляча красуня» (1997) і «Лускунчик» (2004) Петра Чайковського, «Попелюшка» Сергія Прокоф’єва (1989), «Ніч перед Різдвом» (1993) і «Вікінги» (1998) Євгена Станковича, «Жар-птиця» (1998) і «Петрушка» Ігоря Стравинського, «Шехерезада» Миколи Римського-Корсакова (обидві — 2001), «Весілля Фіґаро» Моцарта (2006) тощо). Головний режисер Національної опери Анатолій Солов'яненко так охарактеризував творчість художниці:
Майстриня працює також у жанрі станкового живопису, графіці, в техніці батику. 2016 року у київському видавництві «Либідь» вийшла книга-альбом Марії Левитської «Музи і музика мого театру: автопортрет у декораціях»[5]. Роботи в театрі
Фільмографія
Нагороди та відзнаки
Примітки
Посилання
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
