Левицький Михайло Васильович (поет)

Михайло Васильович Левицький
Михайло Васильович Левицький
Народився	16 березня 1948(1948-03-16) с. Пукеничі, Стрийський район, Львівська область, Україна
Помер	11 квітня 2018(2018-04-11) (70 років) Тернопіль
Поховання	с. Пукеничі, Стрийський район, Львівська область
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	поет, перекладач, художник
Alma mater	Дрого́бицький держа́вний педагогі́чний університе́т і́мені Іва́на Франко
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Членство	Національна спілка письменників України і Національна спілка художників України
Нагороди
Премії	імені Іванни Блажкевич
Левицький Михайло Васильович у Вікісховищі

|Ukrcenter= |Примітки=

Миха́йло Васи́льович Леви́цький (16 березня 1948, село Пукеничі Стрийського району Львівської області  — 11 квітня 2018, Тернопіль)  — український поет, перекладач, художник. Член Національних спілки письменників України (від 1981) та спілки художників України (від 1996), депутат Тернопільської обласної ради І скликання (1990—1994).

Співзасновник, перший голова першої в Україні крайової організації НРУ, член Великої Ради НРУ.

Михайло Левицький народився 16 березня 1948 року в селі Пукеничі Стрийського району Львівської області. У рідному селі закінчив початкову, а в сусідніх Лисятичах — середню школу. Відчуваючи потяг до друкованого слова, вступив на факультет журналістики Львівського університету. Після першого курсу продовжив навчання у Дрогобичі. Закінчив у 1984 році філологічний факультет Дрогобицького педагогічного інституту (нині Дрогобицький педагогічний університет).

Від 1984 року проживає в Тернополі. Працював у редакції газети «Відродження» (нині «Свобода»), художньому комбінаті.

Помер 11 квітня в Тернополі, похований у рідному селі.

Перший вірш Михайло Левицький надрукував чотирнадцятирічним школярем у газеті «Зірка», завдяки чому його преміювали путівкою в табір «Молода гвардія» — як найкращого юного кореспондента та художника.

1979 року у львівському видавництві «Каменяр» вийшла перша книга Михайла Левицького «Мамині перепілки». У січні 1981 року він став членом Спілки письменників України.

Автор збірок:

• «Мамині перепілки» (1979),
• «Світ околиць» (1986),
• «Ранок» (переклад з Миколи Рубцова, 1986),
• «Я завжди був закоханий в дерева» (1993, художнє оформлення автора),
• «Сніг горів од снігурів» (1992),
• «Великдень» — вірші для дітей (1993),
• «Вівторок» (1994, художнє оформлення автора),
• «Де ростем, там мусимо цвісти» (1998),
• «Відгомоніла золота діброва» (переклад із Сергія Єсеніна),
• «З останньої пелюстки літа» (2004, ілюстрації автора).

• Лауреат премії імені Іванни Блажкевич.
• Орден «За мужність» 3-го ступеня (2009)^[1].

• Весна Х., Ханас В. Левицький Михайло Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 331—332. — ISBN 966-528-199-2.
• Гармаш С. Михайло Левицький: «Якби я зараз сказав, що мені чогось Бог не дав, то мав би великий гріх!»^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Нова ера. — 2007. — 16 серпня.
• Письменники України : довідник / упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. — ISBN 5-7707-9062-8. — С. 163.

• Поету та художнику Михайлу Левицькому — 70! [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Вірші-присвяти Михайлові Левицькому [Архівовано 24 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Історико-краєзнавчий проект «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля».
• Помер Михайло Левицький – поет, співзасновник крайової організації Народного руху України. tv4.te. Телекомпанія TV4. 11 квітня 2018. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 10 вересня 2019.
• Знайомтеся - "Михайло Левицький" [Текст] : [інтерв'ю з письменником, автором книги про М. Левицького Іларіоном Пилипцем / провів] Василь Томин // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 43 (23 жовт.). — С. 6 : фот.

Левицький Михайло Васильович у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Інформація у Вікіданих?
	Левицький Михайло Васильович у Вікісховищі?