Лелеченко Олександр Григорович

Лелеченко Олександр Григорович
Лелеченко Олександр Григорович
Народився	26 липня 1938; с. Новооріхівка, Лубенський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Помер	7 травня 1986 (47 років); Київ, Українська РСР,; СРСР; ·Гостра променева хвороба
Поховання	Село Степне , Полтавська область. Полтавський район
Громадянство	СРСР
Національність	Українець
Місце проживання	Енергодар 1967-1973 Чорнобиль 1973-1975 Прип'ять 1975-1986 евакуювали 30.04.1986 . від симптому гострої променевої хвороби.
Діяльність	Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інженер-енергетик
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Посада	Заступник начальника електричного цеха ЧАЕС
У шлюбі з	Любов Лелеченко
Діти	Олена Олександрівна Лелеченко
Нагороди
	Хрест «За мужність»
	; ; ;

Лелеченко Олександр Григорович (нар. 26 липня 1938, с. Новооріхівка, Лубенський район, Полтавська область — пом. 7 травня 1986, м. Київ) — ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС. Заступник начальника електричного цеху Чорнобильської АЕС. Герой України.

Життєпис

Народився Олександр Григорович 26 липня 1938 року у селищі (з 2007 року – село) Новооріхівка Лубенського району Полтавської області. Після закінчення школи, навчався у Харківському льотному училищі на штурмана авіації. У 1961-1966 роках навчався на електроенергетичному факультеті Київського політехнічного інституту.

Після закінчення інституту за розподілом працював на Слав'янській Державній районній електростанції (ДРЕС). Потім – у місті Енергодар на Запорізькій ДРЕС у цеху теплової автоматики та вимірів. З 1975 року працював заступником начальника енергетичного цеху Чорнобильської АЕС.

26 квітня 1986 року після вибуху четвертого реактора Чорнобильської АЕС О. Г. Лелеченко тричі ходив в електролізерну, щоб відключити подачу водню до аварійних генераторів. По коліно у високоактивній воді він вивчав стан розподільних пристроїв, намагаючись дати напругу на живильні насоси. 3агальна доза опромінення, яку він отримав досягла 2500 рад. У Прип'ятській медчастині одержав першу допомогу (внутрішньовенне вливання фізрозчину), потім повернувся на блок і працював там іще декілька годин.

Помер 7 травня 1986 року у відділенні радіаційної патології у Києві. Похований на кладовищі села Степне Полтавського району Полтавської області.

Нагороди

21 квітня 2006 року за геройський подвиг в ім'я життя нинішніх і прийдешніх поколінь, особисту мужність і самопожертву, виявлені у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно)^[1]
26 квітня 1996 року за особисту мужність і відвагу, виявлені при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС нагороджений відзнакою Президента України — хрестом «За мужність» (посмертно)^[2]
Орден Леніна (1986, посмертно)^[3]

Вшанування пам'яті

Ім'я Героя вибито на одній із плит меморіалу Героям-чорнобильцям у Києві на перетині бульвару Верховної Ради та проспекту Миру.
У школі с. Новооріхівка, в якій колись навчався О. Г. Лелеченко і яка тепер носить його ім'я, діє музейна експозиція, що розповідає про Чорнобильську трагедію і подвиг земляка.
У багатьох містах України є Вулиця Героїв Чорнобиля, до яких належить Олександр Лелеченко.
У 2021 році біля навчального корпусу #20 НТУУ "КПІ" встановлено пам'ятник

Примітки

↑ Указ Президента України № 328/2006 від 21 квітня 2006 року «Про присвоєння звання Герой України». Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 24 червня 2022.
↑ Указ Президента України № 298/96 від 26 квітня 1996 року «Про нагородження відзнакою Президента України — хрестом „За мужність“». Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 24 червня 2022.
↑ Герої-ліквідатори // Сайт ДСП «Чорнобильська АЕС». Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 2 травня 2014.

Посилання

Лелеченко Олександр Григорович // Сайт «Герої України» [Архівовано 3 лютого 2018 у Wayback Machine.]

Попередник:	Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 16 21 квітня 2006	Наступник:
Ігнатенко Василь Іванович		Титенок Микола Іванович