Енергодар
Енергода́р — місто в Україні, адміністративний центр Енергодарської міської громади Василівського району Запорізької області. Розташоване на лівому березі колишнього Каховського водосховища Дніпра (у нижньому Придніпров'ї), за 120 км — від обласного центру Запоріжжя. Місто- супутник Запорізької АЕС. Площа території міста — 63,5 км². Місто засноване 12 червня 1970 року з початком будівництва Запорізької ДРЕС. 1972 року отримало назву Енергодар. З 1981 року почалося будівництво Запорізької АЕС, яка нині є найбільшою в Європі і однією з найбільших у світі. 3 березня 2022 року Енергодар, у ході російського вторгнення в Україну, тимчасово окупований російськими загарбниками. Історія
Історія Енергодара почалася з того, що 12 червня 1970 року було закладено перший гранітний камінь на одному з піщаних пагорбів на перехресті доріг при в'їзді до майбутнього міста. Це місце на піщаному півострові, на так званих Іванівських кучугурах, обрали для будівництва найбільшої в Україні Запорізької ДРЕС (нині — Запорізька ТЕС). Початок енергетичному комплексу поклало будівництво 4-х блоків потужністю по 300 тис. кВт кожний 1-ї черги і 3-х блоків потужністю по 800 тисяч 2-ї черги. Енергетичний потенціал становив 3600 тис. кВт і нині є одним з найбільших в Європі. ![]() Першим мером міста Енергодар був Лохматов Микола Андрійович, який до того обіймав посаду секретаря Дніпровської сільської ради (сусіднього з містом села), пізніше він повернувся на попередню посаду. Два роки місто не мало назви. Будувалася Запорізька ТЕС — зростало і селище. 23 листопада 1972 року селище енергетиків отримало назву Енергодар. Комплексна забудова Енергодара поєднувалася з високими темпами будівництва ДРЕС. Одночасно з блоками станції виростали житлові квартали, дитячі садки, готель «Енергодар», Палац культури «Сучасник». Запорізька теплова електростанція виведена на повну потужність у вересні 1977 року. 14 серпня 1985 року селище Енергодар з 50-тисячним населенням отримало статус міста. Паралельно будівництву об'єктів промислового призначення збагачувалася інфраструктура міста. Швидко розросталися житлові квартали, щорічно більше тисячі сімей отримували ключі від нових квартир. У 1974 році завершилося будівництво лікарняного комплексу: лікарні, поліклініки та водогрязелікарні. У лісі було облаштовано парк культури і відпочинку. Наступними були побудовані готель «Енергодар» і Палац культури «Сучасник». Відкривалися просторі магазини, у яких реалізовували власну продукцію тепличні господарства, фабрика-кухня, рибне господарство, хлібозавод. Уведено в дію річковий порт, залізничний вокзал та автовокзал. Згодом було зведено будівлі ще п'яти середніх шкіл, дитячої художньої школи, розширилася мережа дитячих дошкільних закладів, а для організації дозвілля жителів — молодіжний центр, спортивний комплекс, плавальний басейн, художній виставковий зал. Для відпочинку та оздоровлення своїх працівників тепловою та атомною станціями зведено санаторії-профілакторії.
Центром дозвілля стала набережна каналу з її оригінальним архітектурним вирішенням, чистим повітрям та об'єктами інфраструктури для відпочинку. Ідея створення Набережної отримала реальне втілення, коли знадобився ґрунт для підсипки четвертого і п'ятого мікрорайонів міста. Вода Каховського водосховища впритул підійшла до міста каналом, проритим земснарядами. Саме на цьому каналі й була побудована Набережна довжиною майже 2 км з численними кафе, виставковими залами, магазинами. Російське вторгнення в Україну (з 2022)3 початку березня 2022 року Енергодар окупований російськими окупантами; з 1 по 3 березня мешканці міста не дають російським окупантам зайти у місто[2][3][4][5][6][7][8][9][10]. 5 травня 2022 Запорізька ТЕС у місті припинила свою роботу через нестачу палива для неї. Після зупинки електростанції росіяни вдавалися до розграбування обладнання і апаратури ТЕС, що після звільнення Енергодару ускладнює повторний запуск Запорізької ТЕС.[11] 22 травня 2022 року у під'їзді будинку №38 по вулиці Курчатова невідомими особами було підірвано проголошеного окупантами "мера" окупованого Енергодару Андрія Шевчика. Бомбу було закладено у електрощит всередині під'їзду. У результаті, під'їзд зазнав пошкоджень, а Шевчик лишився в живих і згодом вписався з лікарні у Криму. [12] З липня 2022 року окупанти регулярно здійснюють обстріли міста різноманітними видами озброєння, скидуючи провину на ЗСУ. 22 серпня 2022 року російські окупанти підпалили ліс поблизу території Запорізької АЕС, через що місто і атомну станцію було знеструмлено.[13] 1 вересня 2022 року окупанти з раннього ранку до початку дня обстрілювали місто з танків, гвинтокрилів, мінометів і гармат, а потім заявили, що знищували десант ЗСУ, що нібито висадився в місті.[14] 19 жовтня 2022 року, вночі, російські окупанти здійснили обстріл Енергодару. В результаті обстрілу пошкоджена будівля виконавчого комітету Енергодарської міської ради та одна із підстанцій міста.[15][16] 6 червня 2023 року, в результаті підриву окупантами Каховської ГЕС, водна інфраструктура міста сильно постраждала. Озера і канали міста сильно обміліли, а із за зникнення водосховища, клімат регіону почав сильно мінятися. 11 липня 2024 року російські окупанти підпалили сосновий ліс поблизу мікрорайону №6, упродовж кількох днів окупаційна влада майже не гасила пожежу, у результаті, лісовий масив було знищено.[17] 11 серпня 2024 року російські окупанти підпалили у одній із градирень ЗАЕС автомобільні шини, у результаті чого з градирні виходив густий дим. Пожежа всередині градирні, що входить до інфраструктури Запорізької АЕС була черговою провокацією окупантів. [18] НаселенняЧисельність
![]() Національний складНаціональний склад населення за даними перепису 2001 року[19]:
Мовний складРідна мова населення за даними перепису 2001 року[20]:
КультураУ Енергодарі проводиться міжнародний театральний фестиваль «Добрий театр». З травня 1992 року — один з найяскравіших заходів, що відбувається у місті, проводиться раз на два роки. За час існування фестивалю на сцені ПК «Сучасник» — основній базі фестивалю — побували театри з Румунії, Німеччини, Швейцарії, Росії, Латвії, Білорусі й України.
У місті працюють народні колективи — народний хор «Червона калина», оркестр народних інструментів «Джерела», народний театр ПК «Сучасник» — лауреат багатьох фестивалів та конкурсів. Громадське життяУ місті зареєстровано 120 громадських і 80 організацій політичних партій. Засоби масової інформаціїЕнергодар.City [Архівовано 18 травня 2019 у Wayback Machine.] — міське інтернет-видання, запущене у грудні 2018 року за підтримки мережі міських сайтів The City[21]. Освіта і наукаУ місті працює 6 середніх шкіл: СШ №1, СШ №2, СШ №3, СШ №4, СШ №5, СШ №7 (6). Така кількість великих за розмірами шкіл повністю забезпечує потреби міста у шкільній освіті. На кожен мікрорайон є своя окрема школа. У місті працює 15 дитячих садочків, у середньому на кожен мікрорайон приходиться 2-3 садочки. Причому, у мікрорайоні №6 немає жодного садочка, хоча за радянським проектом там мало бути 2 садочки, один з яких не добудували, а другий так і не почали споруджувати. Ще з радянських часів у 3му мікрорайоні діє Дитяча Художня Школа та музична школа. У місті діє ЦПРПП (Центр професійного розвитку педагогічних працівників), що створили за незалежної України на основі дитячого садка №1. Також у місті є заклад вищої освіти. Повноцінний інститут- Енергодарський інститут державного та муніципального управління ім. Р. Г. Хеноха. ТранспортУ місті діє річковий порт, автовокзал, залізнична станція Енергодар та пасажирський зупинний пункт Енергодар Придніпровської залізниці, до якої щоденно курсують приміські поїзди сполученням Запоріжжя — Енергодар. У Енергодарі починається автошлях регіонального значення Р37 до Василівки.
СпортФутбольна збірна команда міста Енергодара двічі ставала володарем Кубку Голови Запорізької облдержадміністрації: у 2013 та у 2020 роках. 20 травня 2013 року Енергодар у фіналі[22] на стадіоні "Славутич-Арена" переміг збірну команду Комунарського району міста Запоріжжя з рахунком 10:2, а 18 жовтня 2020 року у фіналі[23]Енергодар з рахунком 3:2 обіграв команду Розівської ОТГ. Обидва матчі відбулися на центральному стадіоні області - "Славутич-Арена" у м. Запоріжжя. Звитяга енергодарців 2020 року стала поштовхом для створення ФК "Енергодар", який у 2021 році взяв участь у чемпіонаті Запорізької області з футболу "Прем'єр ліга"[24]. ПанорамиОсобистості
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia