Леонтьєв Василь Васильович

Василь Васильович Леонтьєв
рос. Васи́лий Лео́нтьев
Леонтьєв Василь Васильович
Народився	5 серпня 1905(1905-08-05) Мюнхен, Німеччина
Помер	5 лютого 1999(1999-02-05) (93 роки) Нью-Йорк, США
Країна	США [1]
Діяльність	економіст, статистик, педагог
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет[2] Гарвардський університет[2] HU Berlin[2]
Галузь	економіка
Заклад	Гарвардський університет (1932-75) Нью-Йоркський університет (1975-91)
Посада	президент
Науковий керівник	Ладіслаус Борткевич Зомбарт Вернер
Відомі учні	Вернон Сміт Роберт Солоу Пол Самуельсон
Аспіранти, докторанти	Пол Семюельсон Томас Шеллінг Роберт Солоу Кеннет Айверсон Вернон Сміт Richard E. Quandtd Дейл Йоргенсон Michael C. Lovelld Karen R. Polensked Роберт Тріффін Абрам Бергсон John Burr Williamsd Холліс Ченері Alan S. Manned[3] William N. Parkerd Alfred Haskell Conradd Richard Dayd James M. Malcomsond[4] Arthur MacEwand[3] Leon Nathan Mosesd[3] James Mitchell Hendersond[3]
Членство	Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Американське філософське товариство[5] AAAS[5] Національна академія наук США Економетричне товариство[6]
Відомий завдяки:	моделі «витрати — випуск»
У шлюбі з	Estelle Marksd
Діти	Svetlana Alpersd
Нагороди	Нобелівська премія з економіки (1973)
Особ. сторінка	wassily.leontief.net
Леонтьєв Василь Васильович у Вікісховищі

Васи́ль Васи́льович Лео́нтьєв (5 серпня, 1905, Мюнхен, Німеччина^[7] — 5 лютого, 1999, Нью-Йорк, США) — американський економіст російського походження, лауреат Нобелівської премії з економіки 1973 року.

Василь Леонтьєв виріс у Петрограді у сім'ї професора економічних наук Василя Васильовича Леонтьєва та його дружини Злати Бенціонівни (згодом Євгенії Борисівни) Бекер.^[8]

У 1925 році завершив вивчення філософії і соціології в Ленінградському університеті. Пізніше Леонтьєв вивчав економічні науки в Берліні і за дисертацію «Круговорот економіки» отримав докторський ступінь.

З 1931 року економіст був викладачем Гарвардського та Нью-Йоркського університетів, творцем і керівником американського Інституту економічного аналізу, був консультантом ООН.

З 1954 — президент Економетричного суспільства.

З 1970 — президент Американської економічної асоціації.

Доктор honoris causa Брюссельського (1961), Паризького (1972) і Ленінградського (1990) університетів. Кавалер ордена Почесного легіону (Франція, 1968), нагороджений орденами Висхідного Сонця (Японія, 1984) і Мистецтв та літератури (Франція, 1985). Лауреат премії Б. Хармса (1970) і Нобелівській премії (1973) «за розвиток методу „витрати — випуск“ і застосування до важливих економічних проблем». З 2005 діє Сервер Василя Леонтьева^[9]

Дружина (з 1932а) — Естел (Естелла) Маркс (Estelle Marks), поетеса, автор найповнішої біографії сім'ї Леонтьєвих «Геня і Василь» (Zephyr Press, Sommerville, Массачусетс, 1987). Дочка — Світлана Альперс^[de] (народилася у 1936), відомий мистецтвознавець, професор університету Каліфорнії в Берклі.

Леонтьєв розробив модель «витрати — випуск» (міжгалузевий баланс), внаслідок чого в 1973 отримав Нобелівську премію з економіки.

В пам'ять В. Леонтьєва Інститутом глобального розвитку і довкілля встановлена міжнародна економічна премія, яка присуджується за комбіновані теоретичні і емпіричні дослідження, що сприяють повнішому розумінню суспільних процесів і процесів довкілля.

На вшанування Лєонтьєва також названо ряд економічних явищ — наприклад, модель Леонтьєва і парадокс Леонтьєва.

• «Структура американської економіки» (The Structure of American Economy, 1941);
• "Економіка «витрати — випуск» (Input—output Economics, 1966);
• «Економічні есе» (Essays in Economics: Theories and Theorizing, 1966).

• Довбенко М. Леонтьєв (Leontiev) Василь Васильович // Економічна енциклопедія: в трьох томах. Т. 2. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. с. 174-176. ISBN 966-580-101-5 (Т. 2)

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.