Лерой Зане
Леро́й Зане́ (нім. Leroy Aziz Sané, нім. вимова: [ˈliːʁɔʏ zaˈneː], нар. 11 січня 1996, Ессен, Німеччина) — німецький футболіст, лівий вінгер турецького «Галатасарая» та національної збірної Німеччини. Клубна кар'єраЛерой почав кар'єру в академії клубу «Ваттеншайд 09», звідки перейшов у «Шальке 04». У 2008 році він став гравцем юнацької команди «Баєра», з якою в 2010 році став чемпіоном Західної Бундесліги. У 2011 році Зане повернувся у «Шальке», де у складі юнацької команди до 17 років у 2012 і 2013 роках двічі виграв Кубок Вестфалії і одного разу чемпіонат Західної Німеччини. «Шальке 04»У березні 2014 року Зане підписав із «Шальке» професійний контракт на два роки, який вступав в дію 1 липня 2015 року[3]. У цьому ж місяці він почав потрапляти в заявку першої команди. 20 квітня 2014 року Лерой дебютував у Бундеслізі в гостьовому матчі проти «Штутгарта» (1:3), замінивши Макса Маєра на 77-й хвилині[4]. Свій перший гол у чемпіонаті він забив 13 грудня 2014 року в домашньому матчі проти «Кельна» (1:2). «Манчестер Сіті»2 серпня 2016 за 55 мільйонів євро перейшов у «Манчестер Сіті», підписавши з клубом п'ятирічний контракт[5]. 9 вересня зробив дубль у матчі проти «Ліверпуля» (5:0), забивши на 77-й і 90-й хвилинах[6]. У матчі 7-го туру Прем'єр-ліги проти «Челсі»(0:1)[7], побив рекорд швидкості в Прем'єр-лізі, який встановив Джеймі Варді[8]. Лерой зміг зробити ривок зі швидкістю 35,48 км/год. У тому сезоні Зане отримав нагороду найкращому молодому гравцю англійської Прем'єр ліги від ПФА. 3 січня 2019 в 21 турі АПЛ забив переможний гол у матчі проти «Ліверпуля» (2:1) на 72-й хвилині[9]. 4 серпня 2019 вийшов у стартовому складі у матчі Суперкубку Англії проти «Ліверпуля», але через травму був замінений Жезусом на 13-ій хвилині. Через травму пропустив більшу частину сезону[10]. У червні 2020 відлхилив пропозицію щодо продовження контракту з «Манчестер Сіті», через бажання покинути клуб улітку[11]. «Баварія»3 липня 2020 року Зане узгодив 5-річний контракт з мюнхенською «Баварією». Сума трансферу з «Манчестер Сіті» склала 49 млн[12]. Перший гол забив вже у дебютному матчі за «Баварію» проти колишніх одноклубників з «Шальке 04» (8:0)[13]. ![]() = «Галатасарай»12 червня 2025 року підтверджено, що він стане гравцем Галатасарая. Його зарплата складе 15 мільйонів на рік. Контракт розрахований на 3 сезони.[14]
Виступи за збірні5 вересня 2014 року Зане дебютував у складі юнацької збірної Німеччини до 19 років у матчі проти збірної Нідерландів, забивши переможний гол. Наступного року у її складі був учасником юнацького чемпіонату Європи (U-19) 2015 року, на якому німці несподівано не змогли вийти з групи. Всього взяв участь у 11 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 4 забитими голами. 3 вересня 2015 року він дебютував за молодіжну збірну Німеччини у матчі проти данців. На молодіжному рівні зіграв у 10 офіційних матчах, забив 5 голів. 13 листопада 2015 року дебютував у складі національної збірної Німеччини, вийшовши на заміну на 61 хвилині замість Юліана Дракслера в товариському матчі проти збірної Франції (0:2)[15]. 16 листопада 2018 року забив дебютний гол за Німеччину в матчі проти збірної Росії[16]. Наразі провів у формі головної команди країни 26 матчів, у яких відзначився 6 голами. Статистика виступівСтатистика клубних виступівСтаном на 12 листопада 2022 року
Статистика виступів за збірну Статистика матчів і голів за збірну —
![]() Особисте життяЛерой — син колишнього сенегальського футболіста Сулеймана Сане і колишньої німецької художньої гімнастки, бронзової олімпійської призерки Регіни Вебер. Брати Лероя — Кім і Сіді — також навчались в системі «Шальке 04»[17]. Крім німецького має і французьке громадянство[18]. Титули і досягнення
Примітки
ПосиланняВікіцитати містять висловлювання від або про: Лерой Зане Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лерой Зане
|
Portal di Ensiklopedia Dunia