Лисий Анатолій Михайлович

Анатолій Михайлович Лисий (нар. 5 грудня 1925, с. Підлипне, нині Конотопська міська рада, Сумська область — пом. 5 червня 2013, Міннеаполіс, Міннесота, США) — український лікар та громадський діяч української діаспори США^[1]. Співзасновник і голова Фундації ім. І. Багряного, від 1989 – Комітету допомоги Україні в США, від 1993 – член Головної ради товариства «Україна» (Київ).

Народився в сім'ї сільських учителів. Батько був звинувачений у «петлюрівщині» й 1935 репресований^[2]. Сім'я в роки окупації УРСР вермахтом переїхала до Львова.

Закінчив Малу духовну семінарію у Львові (1943), а після примусового вивезення до Німеччини - Мюнхенський університет (1950)^[2]. Тема дисертації — «Невралгія трипалого нерва». Під час навчання керував студентським гуртком «Золотоверхий Київ», в якому українська молодь об'єдналася навколо ідей І.Багряного.

• В 1950 емігрував до США. Був у керівних органах Об'єднання демократичної української молоді та Української революційно-демократичної партії США.
• 1957–60 практикувався з акушерства та гінекології у Головному шпиталі Міннеаполіса^[1]. Отримав право на хірургічні операції. Два роки служив офіцером медичної служби армії США
• Від 1960 провадив приватну практику
• 1970–80 — клінічний асистент-професор Міннесотського ун-ту (Міннеаполіс)^[1]
• Від 1975 — професор медичного факультету Міннесотського університету
• 1978 очолив вид-во «Українські вісті»
• Від 1985 — президент корпорації «Оукдейл гінекологія й акушерство»^[1]
• Від 1995 — на пенсії.

Був членом Американської медичної асоціації, Міннесотського медичного об'єднання, Українсько-американської медичної асоціації Північної Америки, Коледжу гінекології та акушерства Америки, Ротарі-клубу Міннесоти, Братства св. Андрія Первозваного, Товариства ветеранів Американської армії та ін.

Головував у Комітеті допомоги Україні в шт. Міннесота і входив до Ради директорів українського Координаційного комітету допомоги Україні. Сприяв лікуванню хворих дітей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи 1986, допомагав потерпілим від повені в Закарпатській Україні, середнім школам, ВНЗ, періодичним виданням України. Автор численних публікацій, член редколегії журналу «Молода Україна».

Від 1990 не раз бував в Україні. Очолювана ним (1982—2000) Фундація ім. І. Багряного сприяла поширенню творчості українських письменників і політичних діячів «розстріляного відродження» в Україні, видала твори І. Багряного «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Публіцистика», «Золотий бумеранг», Г. Костюка «Сталінізм на Україні», «Спогади» генерал-майора П. Григоренка, О. Шугая «Під знаком Скорпіона», «Іван Багряний», Г. Китастого «Вставай, народе», В. Усаня «Вірю» та ін.

Як член Ради митрополії Української православної церкви в США є представником цієї церкви в Україні.

• Фундація імені Івана Багряного

• І. І. Винниченко. Лисий Анатолій [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 157. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Енциклопедія Української Діяспори: [у 7 т.] / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 2009. — Т. 1 : Сполучені Штати Америки. Книга 2. С. 27.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.