Личинкоїд острівний

?Личинкоїд острівний
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Личинкоїдові (Campephagidae);
Рід:	Довгохвостий личинкоїд (Pericrocotus);
Вид:	Личинкоїд острівний;
Біноміальна назва
	Pericrocotus tegimae; Stejneger, 1887
Посилання
Вікісховище:	Pericrocotus tegimae
Віківиди:	Pericrocotus tegimae
ITIS:	561925
МСОП:	22706738
NCBI:	424831

Личинкоїд острівний^[2] (Pericrocotus tegimae) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae)^[3]. Ендемік Японії. Раніше вважався підвидом сірого личинкоїда^[4].

Опис

Довжина птаха становить 18-21 см, враховуючи довгий хвіст. Голова і верхня частина тіла темно-сірі, лоб білий, на крилах білі плями. Від дзьоба до очей ідуть чорні смуги. Нижня частина тіла і бічні сторони шиї білі, груди сіруваті. Дзьоб відносно короткий, чорний, на кінці гачкуватий, очі чорні.

Поширення і екологія

Острівні личинкоїди раніше були ендеміками островів Рюкю, однак у 1970-х роках вони заселили також південь Кюсю, а з 2010-тих років вони спостерігаються на всьому Кюсю, а також на Сікоку і на заході Хонсю. Науковці припускають, що розширення ареалу острівного личинкоїда трапилось внаслідок зниження чисельності спорідненого сірого личинкоїда.

Острівні личинкоїди живуть в хвойних і мішаних вічнозелених лісах, на кедрових плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 1700 м над рівнем моря. Починають гнізитися в березні, гніздо розміщується на висоті до 11,5 м над землею. Острівні личинкоїди ведуть переважно осілий спосіб життя.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Pericrocotus tegimae. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.
↑ Pericrocotus tegimae у базі Avibase.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, Mottled Berryhunter, ioras, cuckooshrikes. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 22 квітня 2022.
↑ del Hoyo, J; Kirwan, G. M. (2019). del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi; Christie, David A; de Juana, Eduardo (ред.). Ryukyu Minivet (Pericrocotus tegimae). Handbook of the Birds of the World Alive. Barcelona: Lynx Edicions. Процитовано 11 лютого 2019.