Лобанов Андрій Михайлович

Андрій Лобанов
Ім'я при народженні	Андрій Михайлович Лобанов
Народився	10 (23) серпня 1900  Москва, Російська імперія[1]
Помер	18 лютого 1959(1959-02-18)[1] (58 років)  Москва, РРФСР, СРСР[1]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	драматург
Заклад	Московський драматичний театр імені М. М. Єрмоловоїd
Нагороди та премії

Андрій Михайлович Лобанов (28 липня (10 серпня) 1900(19000810) — 18 лютого 1959) — радянський театральний режисер. Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1946). Народний артист РРФСР (1947).

А. М. Лобанов народився 1900 року в Москві в родині економа 1-ї класичної гімназії. 1922 року закінчив школу 2-ї студії МХАТ.

У 1924—1925 рр. — актор Театру імені В. Ф. Комісаржевської.

У 1930—1940-х рр. — режисер Театру-студії під керівництвом Р. М. Симонова, художній керівник театру для дітей.

Ставив спектаклі в Московського театру Революції, Московського театру сатири.

У 1945—1958 роках — головний режисер Московського драматичного театру імені М. Н. Єрмолової.

З 1933 року — педагог ГІТІСу, з 1948 року — професор.

А. М. Лобанов помер 18 лютого 1959 року. Похований у Москві на Новодівичому цвинтарі (ділянка № 5).

• 1931 — «Таланти і шанувальники» О. М. Островського
• 1934 — «Вишневий сад» А. П. Чехова
• 1939 — «Таня» О. Н. Арбузова
• 1940 — «Час і сім'я Конвей» Дж. Б. Прістлі
• 1943 — «Без вини винні» О. М. Островського
• 1945 — «Скажені гроші» О. М. Островського; «Старі друзі» Л. А. Малюгіна
• 1946 — «Далеко від Сталінграда» А. О. Сурова
• 1947 — «Люди з чистою совістю» П. П. Вершигори; «Супутники» В. Ф. Панової та Д. Я. Дара
• 1948 — «Щастя» П. А. Павленка
• 1949 — «Дачники» М. Горького
• 1952 — «Достігаєв та інші» М. Горького; «Міссурійський вальс» Н. Ф. Погодіна; «Світанок над Москвою» А. О. Сурова; «Молоді роки» Ю. В. Трифонова
• 1958 — «На всякого мудреця досить простоти» О. М. Островського

• Сталінська премія другого ступеня (1946) — за постановку вистави «Старі друзі» Л. А. Малюгіна
• Народний артист РРФСР (1947)
• Орден Трудового Червоного Прапора

• Лобанов Андрей Михайлович^{[недоступне посилання з липня 2019]}