Лопінавір/Ритонавір
  Лопінавір/Ритонавір (англ. LPV/r) — комбінований противірусний препарат, до складу якого входять два препарати — лопінавір та ритонавір, які обидва належать до групи інгібіторів протеази. Фармакологічні властивостіЛопінавір/Ритонавір — синтетичний комбінований противірусний препарат з групи інгібіторів протеази. Механізм дії препарату полягає у інгібуванні лопінавіром активного центру ферменту вірусу ВІЛ — протеази, порушенні утворення вірусного капсиду та пригніченні реплікації вірусу ВІЛ з утворенням незрілих вірусних частинок, що не можуть інфікувати клітини організму. Ритонавір має високий ступінь подібності з деякими формами цитохрому P450, що дозволяє використання препарату як фармакокінетичного підсилювача (бустера) лопінавіру. До лопінавіру чутливі віруси ВІЛ-1 та ВІЛ-2 та нечутливі протеази людини. До ритонавіру чутливі віруси ВІЛ-1 та ВІЛ-2 і частково чутливі протеази людини. ФармакокінетикаЛопінавір/Ритонавір при прийомі всередину швидко всмоктується, максимальна концентрація в крові досягається впродовж 4 годин. Біодоступність препарату не досліджена, під час прийому комбінованого препарату в плазмі крові значно зростає концентрація лопінавіру та знижується концентрація ритонавіру, у зв'язку з цим противірусна активність препарату визначається концентрацією лопінавіру в крові. Біодоступність препарату збільшується при прийомі разом із жирною їжею. Як лопінавір, так і ритонавір добре зв'язуються з білками плазми крові. Препарат добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Лопінавір/Ритонавір проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Препарат метаболізується в печінці, виводиться з організму переважно з калом, частково виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів. Період напіввиведення препарату становить 5—6 годин, немає даних про зміну цього часу при печінковій недостатності. Показання до застосування
Лопінавір/Ритонавір застосовують для лікування інфекції, спричиненої вірусом ВІЛ-1 та ВІЛ-2 у складі комбінованої терапії у дорослих та дітей віком від 6 місяців. Монотерапія препаратом не застосовується у зв'язку з швидким розвитком резистентності вірусу ВІЛ до препарату. Побічна діяПри застосуванні лопінавіру/ритонавіру можливі наступні побічні ефекти:
Під час проведення комбінованої антиретровірусної терапії у хворих зростає імовірність лактатацидозу, остеонекрозу, гепатонекрозу. При проведенні ВААРТ у хворих зростає імовірність розвитку серцево-судинних ускладнень, гіперглікемії та гіперлактемії. Під час проведення ВААРТ зростає імовірність синдрому відновлення імунної системи із загостренням латентних інфекцій. ПротипоказиЛопінавір/ритонавір протипоказаний при підвищеній чутливості до компонентів препарату, при печінковій недостатності. З обережністю застосовують при вагітності та годуванні грудьми, хворим віком від 65 років. Лопінавір/ритонавір не застосовують у дітей молодших 6 місяців. Препарат не рекомендується застосовувати разом із астемізолом, цизапридом, терфенадином, мідазоламом, пімозидом, бепридилом, аміодароном, алкалоїдами ріжків, пропафеноном, рифампіцином, симвастатином, ловастатином, силденафілом, фузидовою кислотою, сальметеролом, препаратами звіробою. Форми випускуЛопінавір/ритонавір випускається у вигляді таблеток по 100 мг лопінавіру та 25 мг ритонавіру і по 200 мг лопінавіру та 100 мг ритонавіру, і у вигляді розчину для перорального прийому по 80/20 мг/мл. Дослідження ефективності комбінації при коронавірусній хворобі 2019Для лікування тяжких форм коронавірусної хвороби 2019 пропонувалось застосування антиретровірусних препаратів класу інгібіторів протеаз[1], їхніх комбінацій (зокрема ритонавір + лопінавір 2 стандартні дози на день). Рекомендувалося застосування разом з інтерфероном (який призначається інгаляційно, 5 млн одиниць розчиняють у воді для ін'єкцій та використовують двічі на день). Це зроблено на основі рекомендацій для лікування інших тяжких коронавірусних інфекцій (ТГРС і БКРС). Застосування рибавірину та інтерферону не рекомендується як лікування першої лінії через ризик виникнення побічних ефектів; однак використання цих ліків може бути розглянутим при неефективності лікування лопінавіром / ритонавіром. Зрештою комбінація лопінавір/ритонавір при коронавірусній хворобі 2019 (COVID-19) і не показала зменшення часу клінічного поліпшення.[2] Національний центр фармаконагляду Франції повідомив, що лікування коронавірусної інфекції гідроксихлорохіном та комбінацією противірусних препаратів лопінавір/ритонавір призводило до небажаних ускладнень, зокрема для серцево-судинної системи. У 82 випадків лікування такі ускладнення були серйозними і четверо пацієнтів померли.[3] 4 липня 2020 року ВООЗ прийняла рекомендацію комітету з дослідження Solidarity Trial припинити випробування лопінавіру / ритонавіру. Проміжні результати проведених досліджень показали, що лопінавір / ритонавір призводили до незначного зменшення летальності госпіталізованих пацієнтів із COVID-19 у порівнянні із контрольною групою. Це рішення стосується лише до проведення дослідження Solidarity Trial у госпіталізованих пацієнтів і не впливає на можливу оцінку в інших дослідженнях лопінавіру / ритонавіру у пацієнтів, які не є госпіталізованими, або як до чи після експозиції для профілактики коронавірусної хвороби 2019[4]. 14 липня 2020 року МОЗ України внаслідок роботи робочої групи виключило з протоколу лікування хворих на коронавірусну хворобу 2019 використання лопінавіру/ритонавіру[5]. Див. такожПримітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
