Лошнів Олег

Олег Лошнів
Народився	24 листопада 1887(1887-11-24) Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер	1934
Громадянство	Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща
Діяльність	художник, графік, педагог
Alma mater	Краківська академія мистецтв, Віденська академія мистецтв, Мистецька школа Олекси Новаківського
Медіафайли у Вікісховищі

Олег Лошнів — (24 листопада 1887, Тернопіль — після 1934) — український живописець, графік, педагог. Автор герба Західноукраїнської Народної Республіки^[1][2].

Олег Лошнів народився 24 листопада 1887 року в місті Тернополі.

Навчався в Тернопільській українській державній гімназії. 1907 року закінчив Краківську (викладач з фаху Теодор Аксентович), а згодом Віденську академії мистецтв. До 1930 року навчався в Мистецькій школі Олекси Новаківського, в якій був слухачем лекцій рисунка.

Від 1916 року — художник-декоратор українського театру «Української Бесіди».

У 1920-х роках працював викладачем вечірнього курсу рисунку Львівської української академічної гімназії. 1933 року у Львові став членом редколегії мистецького альманаху «Карби».

Помер після 1934 року.

1916 року почав брати участь у виставках м. Львова, серед яких 3-тя виставка Українського товариства прихильників мистецтва (1934), а також «Виставки чотирьох» (Григорій Смольський, Іванна Нижник, Олег Лошнів та Петро Обаль; 1937).

У роботах художника можна простежити дещо сухувату реалістичну пластику форм. Також він пробував творити в стилі кубізму («Композиція», 1934).

Серед творів:

• серія акварельних пейзажів — «Підльвівські мотиви»;
• портрети — «Яків Стухманчук», «Олекса Новаківський»; обидва — 1934);
• рисунки вугіллям.

• Лошнів Олег / Л. В. Волошин // Енциклопедія сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016, оновл. 2023.
• Лошнів Олег // Мистецька школа Олекси Новаківського 1923-1935. Життя у перспективі часу / Л. Волошин. — Львів–Дрогобич : Коло, 2024. — С. 389. — ISBN 978-617-642-676-9.