Львівська дитина (бронеавтомобіль)

Бронеавтомобіль "Львівська дитина"
Бронеавтомобіль "Львівська дитина"
	; Люди біля панцирника
Походження	Польща
Історія використання
На озброєнні	1920—1921/22
Війни	Польсько-радянська війна 1920
Історія виробництва
Розробник	Львів
Виробник	ремонтні майстерні
Виготовлення	14 липня 1920
Виготовлена; кількість	1
Характеристики
Вага	бл. 7000 кг
Довжина	6,2 м
Ширина	3,0 м
Висота	2,0 м
Обслуга	6
Броня	9 мм залізна плита, піхотні щити; Лоб: 9 мм; Борт: 9-3 мм; Корма: 3 мм; Дах: 3 мм; Днище: 3 мм
Головне; озброєння	1×37 мм гармата [Puteaux SA 18]
Другорядне; озброєння	2-4×7,62 мм кулемети MG-08 Максим
Двигун	карбюраторний, рядний, 4 циліндровий мотор Packard, 5,7 л; 32 к.с.
Трансмісія	5-ступенева КП (без заднього ходу), ланцюговий привід задніх коліс
Підвіска	4×2
Паливо	бензин
Швидкість	шосе: 30 км/год.

Панцирник «Львівська дитина» (пол. Lwowskie dziecko) належав до саморобних панцирників епохи польсько-російської війни.

Через загрозу Львову з боку кінармії Будьонного в місті імпронізовано почали виготовляти панцирники на шасі 3-тонної вантажівки Packard серії Е чи D. Після панцирника Буковського у серпні 1920 у майстерні військових кошар на вулиці Янівській заклали панцирник «Львівська дитина».

Частину корпусу покрили панцирними німецькими піхотними щитами зразка 1916 року. Від панцирника Буковського він відрізнявся формою з сильно заломленими поверхнями верхньої частини. Озброєння складалося з двох кулеметів у лобовому й кормовому листах, гарматою у поворотній башті. Будівництво завершили до 19 вересня 1920 року, коли безпосередня загроза місту минула. Панцирник залишився в місті та участі у військових діях не брав. У березні 1921 панцирники «Львівська дитина» і Буковського ввійшли до складу 6-го бронедивізіону, де їх використовували для навчальних цілей. Після розформування дивізіону панцирник після 1922 розібрали.