1938 закінчив Мордовський робітничий факультет[5].
Відтоді працював журналістом[6].
Під час Другої світової війни служив у сталінській терористичній організації СМЕРШ[7]. Брав участь у боях за Ленінград[8].
Після війни служив у правоохоронних органах Мордовії[9]. Пройшов шлях від оперуповноваженого райвідділу до заступника начальника відділу кадрів МВС Мордовії[1].
1950 закінчив Куйбишевську офіцерську школу МВС[1].
1961 закінчив Мордовський державний університет[9].
1971 пішов у відставку з правоохоронних органів у званні підполковника внутрішньої служби. З того часу активно займався творчою діяльністю.
Творчість письменника перекладена російською, угорською, узбецькою, румунською, марійською, татарською, удмуртською, чуваською та іншими мовами[2][4].
Сім'я
Дружина — Ніна Петрівна Любаєва[10]. Донька — Наталія Павлівна Самаркіна[11], заслужений працівник культури Республіка Мордовія, почесний працівник загальної освіти РФ, дійсний член Академії російської словесності і витончених мистецтв ім. Г. Р. Державіна.
Творчість
Основна тематика творів Любаєва — події війни, краса природи рідного краю, материнство[1]. Написав близько 400 віршів[1]. Окремі його поетичні твори уміщено до «Антології мордовської поезії»
Видав багато поетичних збірок та книг, серед яких найвідоміші:
За мирМирэнть кис: стихть (укр.За мир: вірші) / Любаевень П. К. — Саранск: Мордовской государственной издательствась, 1950. — 47 с.
Ялгань вал: стихть (укр.Слово товариша: вірші) / Любаевень П. К. — Саранск: Мордовской книжной издательствась, 1958. — 64 с.
Пичень гайть: стихть (укр.Сосновий дзвін: вірші) / Любаевень П. К. — Саранск: Мордовской книжной издательствась, 1967. — 71 с.
Валдо ведьбайге: стихть (укр.Світла крапля: вірші) / Любаевень П. К. — Саранск: Мордовской книжной издательствась, 1972. — 71 с.
Толбандянь сяткт: стихть, балладат ды поэма (укр.Іскри багаття: вірші, балади і поема) / Любаевень П. К. — Саранск: Мордовской книжной издательствась, 1979. — 143 с.
Кемема: стихотвореният ды балладат (укр.Віра: вірші і балади) / Любаевень П. К. — Саранск: Мордовской книжной издательствась, 1990. — 88 с.
Васенце теште: документально-художественной повесть (укр.Перша зірка: документально-художня повість) / Любаевень П. К. — Саранск: Мордовской книжной издательствась, 1994. — 80 с.
За активну участь у популяризації творів Тараса Шевченка в Мордовії був нагороджений Шевченківською ювілейною медаллю до 125-річчя з дня народження поета[13].
У 1980 році письменник відвідав Україну, ставши учасником свята «Чуття єдиної родини», яке проходило у Чернігові[13].
Перебував у дружніх творчих стосунках з багатьма українськими письменниками, зокрема з Романом Лубківським, Володимиром Лучуком, Петром Горецьким та ін.
Пам'ять
У 2005 році рішенням Пікшенської сільської ради місцевій бібліотеці присвоєно ім'я письменника[14].
↑Любаев Павел Кириллович // Писатели Мордовии: биографический справочник / сост.: Т. С. Баргова, Е. М. Голубчик. — Саранск: Мордов. кн. изд-во, 2004. — С. 78(рос.)
↑Любаев Павел Кириллович // Краткая литературная энциклопедия. В 9 томах: N. 9. — М., 1978. — С. 496 (рос.)
Любаев Павел Кириллович // Писатели Советской Мордовии. Биобиблиографический справочник, изд. 2-е, испр. и доп. — Саранск: Мордов. кн. изд. Управления по печати при Совете Министров Мордовской АССР, 1970. — С. 125—128 (рос.)