Люблінське воєводство (1816—1837)
Люблінське воєводство (пол. województwo lubelskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського у складі Російської імперії у 1816—1837 роках. Адміністративним центром був Люблін. ПоложенняВоєводство обіймало площу 304,94 миль²[1]. Зі заходу межувало зі Сандомирським воєводством, на півночі — з Підляським воєводством, на сході річкою Бугом відділялося від Волинської губернії, на півдні межувало з Галичиною, яка входила до Австро-Угорщини[1]. Найбільші річки: Вісла, Вепр, Бистриця[1]. Налічувалося багато ставів і боліт[1]. ІсторіяВоєводство утворене згідно з розпорядженням намісника Королівства Польського Юзефа Зайончека від 16 січня 1816 року[2]. Станом на 1825 рік, від Люблінського воєводства участь у Сеймі Королівства Польського брало 10 послів і 5 депутатів[3]. У 1837 році Люблінське воєводство перетворене на Люблінську губернію[4]. Адміністративний устрій Адміністративним центром було місто Люблін[1]. Воєводство складалося з 4 областей, які собі ділилися на 10 повітів[2][5]:
НаселенняУ селах у східній частині воєводства понад Бугом здебільшого проживало українське греко-католицьке населення[1]. На 1826 рік у воєводстві проживало 462 530 осіб, з них у Замостській області — 154 164 осіб, у Люблінській — 134 110, у Грубешівській — 94 253, у Красноставській — 80 003[5]. За іншими даними у 1826 році чисельність населення становила 473 895 осіб (з них 337 535 римо-католиків), міст було 59, сіл і селищ 1576, димів 69 884[6]. Станом на 1826 рік у воєводстві налічувалося 147 парафіяльних греко-католицьких церков і 127 парафіяльних римо-католицьких костелів (12 деканатів), за областями[5]:
У 1829 році населення воєводства становило 489 732 осіб (107 929 міщан і 381 803 селян), з них 435 608 римо-католиків і греко-католиків, 53 167 юдеїв, 874 євангельських християн, 55 православних, 28 реформаторів[7][1]. У Любліні проживала 12 071 особа, з яких 5898 євреїв, налічувалося 773 домів[7]. У воєводстві налічувалося 73 280 димів (58 999 сільських і 14 290 міських), 306 парафій, 374 міських і сільських гмін, 1487 приватних сіл і 88 державних, 59 міст (49 приватних, 8 державних, 2 інститутованих)[7]. ГосподарствоСтаном на 1826 рік у воєводстві налічувалося 30 947 волок орної землі, 7099 волок під луками, 22 638 під лісами, 3781 волока під городами, 5666 волок під забудовою і дорогами, 29 420 волок під пасовиськами, водоймами, болотами[5]. Примітки
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
