Людвік Цвіклінський

Людвік Цвіклінський
Народився17 липня 1853(1853-07-17)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Гнєзно, Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер3 жовтня 1942(1942-10-03)[1] (89 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Краків, Третій Райх, Німецький Райх Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняРаковицький цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмовознавець, педагог, письменник, політик, філолог, класичний філолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпольська і німецька Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЛНУ ім. І. Франка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПольське наукове товариство у Львові і Polskie Towarzystwo Filologiczned Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапосол до Галицького сейму[d] і член Палати Цислейтаніїd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди

Людвік Цвіклінський (пол. Ludwik Ćwikliński; 17 серпня 1853, Гнезно — 3 жовтня 1942, Краків) — польський класичний філолог та античник, професор і ректор Львівського університету (1893—1894), редактор журналу «Eos» (1894—1901), міністр освіти у Відні (1917—1919).

Навчання та діяльність

Навчався у Вроцлавському та Берлінському університетах. Довгий час працював у Львівському університеті. Читав лекції з класичної філології у Вільнюському університеті (1920), був почесним професором університету Познані та Ягеллонського університету в Кракові. Займався історіографією, грецькою поезією, польсько-латинською літературою, цікавився археологічними відкриттями.

Професор Л. Цвіклінський був ректором Львівського університету, а згодом міністром освіти Австро-Угорщини.

1888 року заснував львівське Літературне товариство імені Адама Міцкевича. 1897 року товариство створило спеціальний комітет для організації святкування столітнього річниці народження поета (1898). Комітет мав дев'ять секцій: шкільну, жіночу, мистецьку, урочисту, робочу, молодіжну, фінансову, пожертвувань, преси. Згодом комісію і комітет очолив Людвік Цвіклінський (1898—1899).

Франко добре знав Цвіклінського, оскільки відвідував його заняття, та і загалом їхні стосунки були досить теплими[3].

Людвіка Цвіклінського донині називають серед провідних львівських мовників-латиністів його доби[4].

Археологічний музей

Професор Цвіклінський у 1880 році започаткував у стінах Львівського університету короля Яна Казимира Археологічний кабінет, у якому частково власними стараннями, а частково з допомогою меценатів помістив колекцію старожитностей, суттєвою частиною якої були матеріали розкопок історика Ізидора Шараневича. Експозиція служила ресурсом для навчання студентів і містила як оригінальні знахідки, так і копії, малюнки, відбитки предметів стародавніх часів та античності[5]. У 1898 році на клопотання проф. Цвіклінського збірка кабінету класичної археології отримала інше, окреме приміщення, яке раніше займав фізичний факультет. У 1899 році проф. Цвіклінський провів інвентаризацію колекції, щоб вона краще служила і студентам класичної філології, і історикам[6].

Примітки

  1. а б в Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  2. https://boku.ac.at/universitaetsleitung/rektorat/stabsstellen/oeffentlichkeitsarbeit/themen/ehrentraegerinnen/ehrendoktorinnen/cwiklinski
  3. Гуменний В. Навіщо львів’янам Арістотель і Афіни, або історія однієї замітки І. Франка//Фотографії старого Львова, 26. 09. 2016. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  4. Ревак Н. Г., Сулим В. Т. Латинська мова (для неспеціальних факультетів): Підручник ; видання третє. — Вінниця: Нова Книга, 2011. — 440 с.
  5. Археологічний музей/Про нас. (Сайт музею). Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  6. Погоральський Я. Археологічний музей Львівського університету — 40 років з часу відновлення діяльності.//АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. — 2007. Вип. 10. — С. 321—325.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya