Ліверморій

Ліверморій (Lv)
Атомний номер	116
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	293 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	пм
Енергія іонізації (перший електрон)	кДж/моль (еВ)
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	пм
Радіус іона	пм
Термодинамічні властивості
Густина	г/см³
Молярна теплоємність	Дж/(К·моль)
Теплопровідність	Вт/(м·К)
Температура плавлення	К
Теплота плавлення	кДж/моль
Температура кипіння	К
Теплота випаровування	кДж/моль
Молярний об'єм	см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки	Å
Температура Дебая	К
Інші властивості
Критична точка	н/д
H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Ліверморій у Вікісховищі

Ліверморій^[1] (лат. Livermorium, Lv, стара назва унунгексій (лат. Ununhexium, Uuh), або ека-полоній) — хімічний елемент з атомним номером 116. Найстабільніший ізотоп — ²⁹³Lv з періодом напіврозпаду ~60 мс. Теоретично ліверморій належить до групи 16 періодичної системи.

Ліверморій відкрито шляхом синтезу ізотопів у 2000 р. в Об'єднаному інституті ядерних досліджень спільно з Ліверморською національною лабораторією (США), Науково-дослідним інститутом атомних реакторів (Димитровград, Росія) та «Електрохімприбором» (Лісовий, Росія). 19 липня 2000 вперше спостерігався α-розпад ядра 116-го елемента, отриманого в результаті бомбардування мішені з кюрія іонами кальцію. Результати експерименту були вперше опубліковані 6 грудня 2000^[2]. Хоча в цій роботі стверджувалося про синтез ізотопу ²⁹²Lv, в подальших роботах дана робота була пов'язана з ізотопом ²⁹³Lv^[3].

Пізніше в тому ж Об'єднаному інституті ядерних досліджень синтез ізотопів елемента був підтверджений хімічною ідентифікацією кінцевого продукту його розпаду^[4].

Назва походить від міста Лівермор, де розташована Ліверморська національна лабораторія ^[5]. До цього використовувалась тимчасова систематична назва «унунгексій» (лат. Ununhexium, Uuh), штучно утворена від коренів латинських числівників 1, 1, 6.

Отриманий в результаті ядерних реакцій: ${\displaystyle \,_{96}^{248}\mathrm {Cm} +\,_{20}^{48}\mathrm {Ca} \,\to \,{}_{116}^{293}\mathrm {Lv} +3\;_{0}^{1}\mathrm {n} \;}$,

${\displaystyle \,_{96}^{245}\mathrm {Cm} +\,_{20}^{48}\mathrm {Ca} \,\to \,{}_{116}^{291}\mathrm {Lv} +2\;_{0}^{1}\mathrm {n} \;}$,

${\displaystyle \,_{96}^{245}\mathrm {Cm} +\,_{20}^{48}\mathrm {Ca} \,\to \,{}_{116}^{290}\mathrm {Lv} +3\;_{0}^{1}\mathrm {n} \;}$,

а також в результаті α-розпаду ²⁹⁴Og^[6].

• Nudat 2.3 [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2016)