Лівшиць Слава Наумівна
Слава Наумівна Лі́вшиць (нар. 20 вересня 1915, Одеса — пом. 23 травня 2004, Київ) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1945 року. Дружина графіка Івана Красного, мати художниці Тетяни Красної, бабуся художниці Марини Ольхової. БіографіяНародилася 7 [20] вересня 1915 року в місті Одесі (нині Україна). Проягом 1938–1941 років навчалась у Харківському художньому інституті, де її викладачами зокрема були Семен Прохоров і Олексій Кокель. Член ВКП(б) з 1944 року. 1945 року закінчила Київський художній інститут, де навчалась у майстерні Олексія Шовкуненка. У 1948 році працювала старшим викладачем рисунка у Київському художньому інституті, потім на творчій роботі. Жила в Києві, в будинку на вулиці Академіка Філатова, № 10, квартира 35 і в будинку на вулиці Курганівській, № 3, квартира 94[1]. Померла в Києві 23 травня 2004 року. ТворчістьПрацювала в галузі станкового живопису. Створювала переважно пейзажі, натюрморти, портрети у стилі реалізму. Серед робіт:
Брала участь у республіканських виставках з 1945 року, всесоюзних — з 1939 року. Персональна виставка пройшла у Каневі у 1999 році. Окремі картини зберігаються у Національному художньому музеї України у Києві, Національному музеї у Львові. Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia