Лієпа Ілзе Марисівна

Лієпа Ілзе Марисівна
Лієпа Ілзе Марисівна
Народилася	22 листопада 1963 (61 рік) ; Москва, СРСР
Країна	Росія
Діяльність	акторка, письменниця, балерина
Alma mater	Московське академічне училище Мінкультури СРСР (1981) і Російський університет театрального мистецтва (1991)
Знання мов	російська
Заклад	Большой театр
Батько	Лієпа Маріс-Рудольф Едуардович
Брати, сестри	Андріс Лієпаd
У шлюбі з	Sergei Stadlerd
Нагороди	Театральна премія «Чайка»d (2000) Премія «Олімпія»d (2003)
IMDb	ID 0509674
Сайт	ilze-liepa.ru
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Ілзе Марисівна Лієпа (нар.. 22 листопада 1963, Москва) — радянська і російська балерина, актриса театру і кіно. Народна артистка РФ (2002)^[2]. Народна артистка Карелії (2007). Лауреат Державної премії РФ (2003). Лауреат національної театральної премії «Золота маска» (2003).

Має антиукраїнські погляди, підтримала війну РФ проти України^[3]. Фігурант бази даних центру «Миротворець»^[4].

Життєпис

Ілзе Лієпа народилася 22 листопада 1963 року в родині народного артиста СРСР Маріса Лієпи та актриси Московського драматичного театру Маргарити Жигунової^[5]. Брат — Андріс Лієпа, зведена сестра — Марія Лієпа.

В 1981 році Ілзе закінчила Московське академічне хореографічне училище (клас Наталії Золотової), а в 1991 році закінчила педагогічне відділення ГІТІСу.

На початку своєї артистичної кар'єри у Великому театрі Ілзе Лієпа виконувала характерні танці в операх «Кармен», «Іван Сусанін», «Князь Ігор», «Хованщина», «Травіата».

Наприкінці 1990-х років дебютувала як драматична актриса в Санкт-Петербурзькій антрепризі, потім у квітні 2000 в театрі «Модернъ» під керівництвом Світлани Врагової відбулася прем'єра вистави «Сон імператриці», де Ілзе виконала роль імператриці Катерини^[6]^[7].

У 2011 році була у складі журі на конкурсі «Євробачення для молодих танцюристів 2011».

З 2011 року веде авторську програму «Балет FM» на радіо «Орфей»^[8].

Перший чоловік — скрипаль Сергій Стадлер.

Другий чоловік — бізнесмен Владислав Паулюс. 15 березня 2010 року від нього народила доньку Надію, ставши мамою в 46 років^[9]. У 2013 році пара розлучилася.

Має власну студію пілатеса, де особисто проводить заняття^[10]. Систематичні заняття пілатесом у поєднанні з балетними методиками стали основою для написання книги «Метод Лієпа», що описує комплекс вправ, розроблений балериною для підтримки себе у формі (видано «Альпіна нон-фікшн»).

У січні 2014 року вийшла її книга казок для дітей «Театральні казки», які Ілзе Лієпа складала, будучи вагітною.^[11]

У 2018 році була довіреною особою кандидата в мери Москви Сергія Собяніна^[12].

Суспільна позиція

В 2022 році підтримала рішення президента В. Путіна і війну РФ проти України. "Абсолютно підтримую. Усією душею, усім серцем", — сказала Лієпа в інтерв'ю ria.ru у перші дні після початку війни"^[13].

18 березня 2022 року виступила у «Лужниках» на мітингу-концерті на честь роковин анексії Криму та на підтримку військової агресії РФ в Україні^[14].

В інтерв'ю російським ЗМІ засуджує країни Балтії за їхню політику та дії^[3]. Через це і з огляду на підтримку війни в Україні, Департамент міграції Литви запропонував позбавити її литовського громадянства^[15].

Творчість

Репертуар у Большому театрі

1983 рік — Гера (танцювальна сцена в опері «Іфігенія в Авліді» К. В. Глюка в постановці А. Петрова) — перша виконавиця

1984 рік — мазурка і краков'як («Польський бал» в опері «Іван Сусанін» М. Глінки, хореографія Р. Захарова) болеро («Дон Кіхот» Л. Мінкуса, хореографія М. Петіпа, А. Горського)

1985 рік — іспанський танець, мазурка («Раймонда» А. Глазунова, хореографія М. Петіпа в редакції Ю. Григоровича) Мерседес («Дон Кіхот») Чіполла-мати («Чиполліно» К. Хачатуряна, хореографія Р. Майорова)

1986 рік — циганський танець («Дон Кіхот») Батильда («Жизель» А. Адана, хореографія Ж. Кораллі, Ж. Перро, М. Петіпа) три циганки («Анюта» на музику В. Гавриліна в постановці В. Васильєва) — в числі перших виконавиць у Большому театрі Корольова («Спляча красуня» П. Чайковського, хореографія М. Петіпа в редакції Ю. Григоровича) Дружина Штальбаума («Лускунчик» П. Чайковського, хореографія Ю. Григоровича)

1987 рік — придворні танцівниці («Легенді про кохання» А. Мелікова, хореографія Ю. Григоровича) Можновладна принцеса («Лебедине озеро» П. Чайковського, хореографія А. Горського, М. Петіпа, Л. Іванова в редакції Ю. Григоровича) Синьйора Капулетті («Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва, хореографія Ю. Григоровича)

1988 рік — Персидка («Половецькі танці» в опері «Князь Ігор» А. Бородіна, хореографія К. Голейзовського) Персидка (опера «Хованщина» М. Мусоргського, хореографія С. Кореня)

1992 рік — Зюльма («Корсар» А. Адана, хореографія К. Сергєєва за М. Петіпа)

1994 рік — Цариця балу («Фантазії на тему Казанови» на музику В. А. Моцарта у постановці М. Лавровського)

1995 рік — Королева-мачуха («Білосніжка» К. Хачатуряна в постановці Р. Майорова) — перша виконавиця у Большому театрі Капулетті-мати («Ромео і Джульєтта», хореографія Л. Лавровського)

2001 рік — Графиня («Пікова дама» на музику П. Чайковського у постановці Р. Петі) — перша виконавиця (світова прем'єра)

2003 рік — Леді Капулетті («Ромео і Джульєтта» в постановці Д. Доннеллана і Р. Поклітару) — перша виконавиця

2007 рік — Піаністка («Урок» Ж. Делерю в постановці Ф. Фліндта)

Веде активну концертну та гастрольну діяльність. У 2003 році творчі вечори Ілзе Лієпа пройшли на Новій сцені Большого театру, і в них були зайняті артисти балетної трупи театру. Ілзе Лієпа стала першою російською балериною, яка виконала після Майї Плісецької партію Кармен в балеті «Кармен-сюїта» Ж. Бізе на музику Р. Щедріна (хореографія А. Алонсо). В 1993 році вперше в Росії виконала партію Зобеїди у відновленому її братом Андрісом Лиєпою і онукою М. Фокіна Ізабель Фокіної балеті М. Фокіна «Шехеразада» на музику М. Римського-Корсакова. В репертуарі балерини як широко відомі мініатюри — «Вмираючий лебідь» (К. Сен-Санс — М. Фокін), «Загибель троянди» (Р. Малер — Р. Петі), так і спеціально для неї поставлені номери і балети (з Ілзе співпрацювали хореографи Д. Брянцев, Р. Алексідзе, В. Смирнова, Т. Сердюкова, М. Шеннон та інші).

Ролі в драматичному театрі

«Ваша сестра і полонянка…» Людмили Розумовської — Марія Стюарт (антреприза)^[6]
«Сон імператриці», п'єса і постановка Андрія Максимова Катерина (Московський драматичний театр «Модернъ» під керівництвом Світлани Враговойї)^[7]
«Чайна церемонія» А. Строганова, режисер: Карен Нерсісян — Жінка (Театральне товариство «Старий театр»)^[16]

Фільмографія

1984 — Герой її роману
1984 — Блискучий світ — Руна
1985 — Дитинство Бембі — Лебідь-мати
1986 — Юність Бембі — Лебідь-мати
1986 — Михайло Ломоносов — Єлизавета Андріївна Ломоносова (Елізабет Христина Цильх)
1986 — Лермонтов — Соломирська
1987 — Мандрівник
1988 — Ці... три вірні карти...
1990 — Алі-Баба і сорок розбійників — донька султана
1993 — Повернення Жар-птиці
1997 — Фантазія на тему Казанови
1998 — Самозванці — Гізела
2000 — Імперія під ударом — балерина Тамара Карсавіна
2005 — Люби мене — Троянда
2009 — Перша любов — Галина

Дубляж мультфільмів

2016 — Балерина — Одетта

Визнання і нагороди

1996 — Заслужена артистка Російської Федерації^[17]^[18]
1998 — театральна премія «Кришталева Турандот» (за виконання ролі Марії Стюарт у виставі за п'єсою Людмили Розумовської «Ваша сестра і полонянка»)
2000 — театральна премія «Чайка» (за виконання ролі Катерини II в спектаклі за п'єсою А. Максимова «Сон імператриці»)
2002 — Народна артистка Російської Федерації^[2]
2003 — театральна премія «Золота маска»^[18]
2003 — Державна премія Російської Федерації^[18]
2003 — премія громадського визнання досягнень жінок «Олімпія» Російської академії бізнесу та підприємництва^[19]
2007 — Народна артистка Республіки Карелія^[20]

Бібліографія

Илзе Лиепа. Метод Лиепа. Философия тела. — М.: Альпина нон-фикшн, 2012. — 200 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-91671-223-0, 978-5-91671-061-8.
Илзе Лиепа. Театральные сказки / Художник: Анастасия Орлова. — М.: Рипол Классик, 2014. — 80 с. — (Сказки от звёзд). — 3000 экз. — ISBN 978-5-386-06766-3.