Магдалена Доброміла Реттігова
Магдалена Доброміла Реттігова — чеська активістка національного відродження та письменниця, авторка кулінарних книг, віршів, п'єс і короткої прози. Донині вона відома найбільше як автор кулінарної книги «Domácí kučářka». ЖиттяДитинствоНародилася 31 січня 1785 в селі Вшерадіце[en] поблизу Бероуна в німецькомовній родині. Батько — німець Франц Артман, бургграф Вшерадіце, мати — чешка Юзефа Кубікова. Дитинство Магдалени було не дуже щасливим — батько помер у 1792, потім померли всі брати та сестри. Після смерті останньої сестри мати з маленькою Магдаленою переїхала до Пльзені. З раннього дитинства Магдалена виявляла високий інтелект і інтерес до навчання. Друг родини Євгенікус Франк, вихователь у родині графа Кауніца[de], привчив Магдалину до читання та католицької віри, писав для неї молитовники. Мати також навчала її німецькою мовою і віддала до школи лише в 10 років. Вона захоплено читала, записувала розповіді своїх однокласників і особливо цікавилася біблійними історіями. З часом Магдалена з матір'ю переїхали до тітки в Празі. Тут їй довелося займатися господарством і допомагати матері заробляти на хліб. ШлюбДо 18 років Магдалена жила в німецькомовному середовищі й не розмовляла чеською. У 1808 році одружилася з діячем чеського національного відродження письменником Яном Алоїзом Реттігом (з ним вона познайомилася ще у 12 років). Магдалена теж стала патріотичною діячкою відродження, вони з чоловіком взяли собі другі чеські імена — відповідно, Доброміла і Судіправ[2]. Реттіг працював юристом та обіймав посаду радника в кількох містах, особливо у Східній Чехії. Реттігова залишалася з ним у Пршелоучі, Усті-над-Орліці[en], Рихнові-над-Кнежноу[en] та останні 11 років свого життя в Літомишлі. Реттіг час від часу публікував вірші дружини разом зі своїми віршами. Загалом у сім'ї Реттігів було шестеро дітей, з яких до повноліття дожили троє[3]. Дочка Їндржишка (1813—1854) стала оперною співачкою (відома під іменем Генрієтта Реттіх), син Йозеф Ондрей Лібослав (1821–1871) — ботаніком. ДіяльністьПісля особистого сумного досвіду Реттігова вирішила присвятити себе переважно вихованню та навчанню дівчат. На своїх курсах вона викладала їм економіку, кулінарію, домоводство та чеську літературу. Крім того, вона займалася суспільно-корисною діяльністю: в Усті-над-Орліці завідувала чеською бібліотекою, у Літомишлі сприяла очищенню криниці та будівництву альтанки. Організовувала літературні зібрання, де декламувалися чеські вірші. Вона брала участь у всіх важливих культурних заходах у своєму районі та повідомляла про них як кореспондент журналу «Květy»[cz]. Вона особисто спілкувалася з Францішеком Палацьким, Йозефом Юнгманом, Павлом Йозефом Шафариком, листувалася з багатьма іншими патріотами. Ексклюзивним видавцем її творів був її друг Ян Гостівіт Поспішіл[cz], друкар і видавець із Градець-Кралове. ТворчістьПерші літературні твори Реттігової були написані німецькою мовою. Як письменниця вона була дуже плідною, написала десятки творів. Під впливом чоловіка та друзів вирішила писати й друкуватися чеською мовою. Друкувала спочатку невеликі прозові та віршовані твори в журналах «Dobroslav», «Čechoslav», «Poutník slovanský», в альманахах «Milozor» та «Milina». Поступово вона видала кілька книжок оповідань для молоді, переважно для дівчаток-підлітків. Реттіг можна вважати засновницею чеського романтичного роману. Пізніше вона присвятила себе написанню виключно практичної літератури. Реттігова відіграла важливу роль у поширенні національної свідомості та освіти серед жінок середнього класу. Проте вона ніколи не виступала за рівноправність жінок[4]. Головною працею Реттігової є книга «Домашня кулінарія» (чеськ. «Domácí kučářka»), в якій вона не лише розширила знання про чеську кухню та колекцію кулінарних рецептів, але й внесла свій внесок у поширення чеської мови в міщанському та народному середовищі. Ця книга була вперше опублікована в 1826 році та продовжує перевидаватися по сьогодні. Померла Магдалена Реттігова через рік після чоловіка в 1845 році в Літомишлі[3]. Похована біля чоловіка на міському цвинтарі[cz] Книги
Пам'ять
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia