Максиміліан Фреттер-Піко
Максиміліан Фреттер-Піко (нім. Maximilian Fretter-Pico; нар. 6 лютого 1892, Карлсруе, Велике герцогство Баден — пом. 4 квітня 1984, Кройт, Баварія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал артилерії (1942) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1944). Учасник Першої та Другої світових війн. БіографіяВійськова кар'єра
Максиміліан Фреттер-Піко народився 6 лютого 1892 року в місті Карлсруе у Великому герцогстві Баден. 20 вересня 1910 року поступив на військову службу до 14-го (3-го Баденського) полку польової артилерії імені Великого князя, відвідував військову школу в Данцигу. 27 січня 1912 року отримав первинне військове звання лейтенант. З вересня 1913 до січня 1914 року пройшов курс підготовки офіцерів-артилеристів в Ютербогі. З початком Першої світової війни на фронті, був ад'ютантом, з січня 1915 року командир підрозділу зенітних гармат. У подальшому служив на різних посадах у бригадах та дивізіях. У січні-лютому пройшов підготовку офіцера генерального штабу при командуванні групи армій Альбрехта Вюртемберзького. Після завершення війни залишився в рейхсвері. Спочатку М. Фреттер-Піко служив у штабі 1-го Прусського артилерійського полку в Кенігсберзі, потім переведений до штабу в Берлін. Згодом у передвоєнний час займав різнорідні командні та штабні посади. У 1938 році відряджений до Туреччини військовим радником. Після повернення став начальником штабу командування групи «Саарпфальц» у Кайзерслаутерні. Невдовзі після початку вторгнення вермахту до Польщі це командування переформоване на XXIV армійський корпус під командуванням генерала інженерних військ Вальтера Кунце. У межах кампанії на Західному фронті корпус брав активну участь у бойових діях у Франції, проривав лінію Мажино. 19 квітня 1941 року М. Фреттер-Піко вступив у посаду командира 97-ї легкої піхотної дивізії, яка входила до складу 55-го армійського корпусу генерала від інфантерії Е. Фірова групи армій «Південь». 1 листопада дивізія здобула Артемівськ, вела бої на сході України. 27 грудня 1941 року командир дивізії М. Фреттер-Піко був призначений командиром 30-го армійського корпусу і відзначений Лицарським хрестом Залізного хреста. 30-й армійський корпус організаційно входив до 11-ї армії генерала від інфантерії Е. фон Манштейна, яка вела бої за оволодіння Кримським півостровом, бої за опанування Севастополя. 8 травня 1942 року генерал Е. фон Манштейн завдав контрудару по радянських позиціях, що висадилися на Керченському півострові й здобув велику перемогу, вщент розгромивши війська радянського Кримського фронту (44-та, 47-ма і 51-ша радянські армії). Облога Севастополя військами 11-ї армії тривала понад 8 місяців. 7 червня 1942 року він розпочав останній штурм Севастополя. 54-й генерала Е.-О. Гансена і 30-й армійські корпуси за підтримки артилерії та авіації атакували захисників фортеці. 29 червня почався останній етап штурму Севастополя. 1 липня знекровлені радянські частини, залишки Приморської армії, що обороняла Севастополь, позбавлені вищого командування, що залишило власні війська, кинувши місто, з боями почали відходити на захід до мису Херсонес, де чинили опір ще три дні, а окремі підрозділи оборонялися ще до 13 липня. Після завершення битви за Крим, 30-й армійський корпус перекинули на північний фланг радянсько-німецького фронту, під Ленінград. Взимку 1942/1943 року генерал М. Фреттер-Піко очолював армійську групу «Фреттер-Піко», створену на основі його корпусу. Ця армійська група періодично формувалася ще декілька разів. У липні 1944 року його призначили командувати 6-ю армією, яка незабаром була знищена радянськими військами у ході Другої Яссько-Кишинівської операції. З 30 березня 1945 року він командувач 9-го військового округу. 22 квітня 1945 року узятий у полон американськими військами. НагородиПерша світова війна
Міжвоєнний період
Див. також
Література
Посилання
Примітки |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
