Малахова Дар'я Віталіївна

Даша Малахова
Даша Малахова
Ім'я при народженні	Дар'я Віталіївна Малахова
Народилася	4 грудня 1977 (47 років); Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	телеведуча, рестораторка, акторка театру
Alma mater	Королівський коледж музики
Роки діяльності	2007 – донині
Чоловік	Сергій Сулім
Діти	2 хлопчики
Батьки	Малахов Віталій Юхимович
	dashamalakhova.com;

Дар'я Віталіївна Малахова (нар. 4 грудня 1977, Київ, УРСР) — українська актриса театру та кіно, телеведуча, громадська діячка, авторка, донька засновника театру на Подолі Віталія Малахова^[1].

Життєпис

Народилася 4 грудня 1977 року в Києві. В 1985—1995 роках навчалась у київській школі № 124. У 1999 році Малахова закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, де навчалася на акторському факультеті.

Від 2006 — актриса театру на Подолі^[1].

Закінчила Королівський коледж музики та драми у Великій Британії (художній керівник курсу Ентоні Гопкінс)^[1].

Була співвласником ресторану «Martin's Kitchen» у Кардіффі (Уельс)^[2].

2007 — ведуча кулінарної передачі Kartata Potata, яка була провідною кулінарною програмою на телеканалі «Інтер»^[3], у 2008 році заснувала кулінарну школу Kartata Potata. Від 2010 року Kartata Potata трансформується у інвент-агенцію, яка займається тимбілдінгом для корпоративних клієнтів у сфері гастрономії.

У 2014 році Даша підтримала Революцію гідності. Погляди Даші та топ-менеджерів телеканалу Інтер не співпадали. Це стало причиною завершення співпраці з телеканалом та закінчення існування телепроєкту Kartata Potata. Це не завадило Даші весь час підтримувати учасників та годувати тисячі людей, які відстоювали гідність України^{[джерело?]}.

З 2014 року підтримує учасників бойових дій та ініціює свої й бере участь у зборах інших організації^{[джерело?]}.

2014 — дитячий кулінарний проект Kartata Potata^[4].

у 2016 року філософія Kartata Potata втілюється у автентичному ресторані в центрі Києва, який Даша відкрила разом з однодумцями. У 2018 році заснувала школу Claris Verbis. 2018 — ведуча на радіо НВ^[5].

2019 р. — член The Aspen Institute Kyiv. 2019 р. — видання книги «Дашина кухня»^{[джерело?]}.

2020 р. — реалізувала проєкт «Театр 360»^[6].

У 2023 році стала співзасновником БФ «Educare»^[7].

Особисте життя

Зі своїм першим чоловіком Даша познайомилась у Великій Британії. Він англієць. Разом із ним артистка заснувала ресторанчик «Martin's Kitchen», який розташовувався в Уельсі^[8].

У 2004 році Даші довелося виїхати до Києва. Причиною стала важка хвороба матері^[8].

В Україні познайомилася з угорським продюсером Чабою Бакошем. Дівчина розлучилася з англійцем і почала зустрічатись з Бакошем. Незабаром у пари народився син Матяш. Потім молоді батьки одружилися. Пізніше у пари народився другий син — Олівер. До 2014 Чаба і Дар'я розійшлися^[8].

У 2017 році Даша одружилася з фітнес-тренером Сергієм Сулимом. Урочистість пройшла у Львові^[8].

Хворiла на рак^[9].

31 травня 2025 року виступила на захист прав ЛГБТ-людей, та повідомила про те що за своє життя двічі перебувала в одностатевих стосунках.^[10]

Фільмографія

2007 «Дуже новорічне кіно, або Ніч у музеї» (Україна), епізод.

Театральні роботи

Яго В. Шекспіра — Дездемона, реж. Віталій Малахов,
Нас тепер двоє Г. Лорки — Малюк, реж. Віталій Малахов,
Два анекдоти від Чехова" (англійська версія за творами А. Чехова) — Попова, Наталія Степанівна, реж. Віталій Малахов,
Нові страждання молодого В. У. Пленцдорфа — Шеллі, реж. В. Малахов,
Шість чорних свічок Д. Діллона — Лінда, реж. Малахов,
Опера Мафіозо. Васіла Станілова — іспанський народ, реж. В. Малахов;
На дні М. Горького — Василиса Карпівна, реж. В. Малахов,
Звідки беруться діти? А. Крима — Жанна, реж. В. Малахов,
Трактирниця К. Гольдоні — Мірандоліна, реж. В. Малахов,
Віра, Надія, Любов…/ЯМА/ О. Купріна — Тамара, реж. В. Козьменко-Делінде,
Шестеро характерів ненаписаної комедії Л. Піранделло — Пасербиця, реж. В. Малахов,
Холостяки і холостячки Л: Левіна Ханоха — Флоцика, реж. М. Голенко
Зойчина квартира М. Булгаков — Зоя Денисівна, реж. М. Голенко
Камінний господар Лесі Українки — донна Анна, реж. І. Уривський
Приворотне зілля братів Капранових — Тетяна, реж. Сергій Павлюк
Зелені коридори Наталки Ворожбит — Актриса, Олена Теліга, Бандера, реж. Максим Голенко.
Мрії оживають Івана Вирипаєва — реж. Давид Петросян
Хазяїн. Івана Карпенка-Карого — Мая, реж. Іван Уривський
Тускульські бесіди Річарда Нельсона — Порція, реж. Річард Нельсон