Маленьке життя (фільм)
«Мале́ньке життя́» — український художній фільм, 2008 року. Екранізація однойменного оповідання Олександра Жовни. Спочатку фільм задумувався короткометражним із хронометражом у 30 хвилин,[1] але через велику кількість відзнятого матеріалу його вирішили зробити повнометражним.[2] Фільм став режисерським дебютом письменника та сценариста Олександра Жовни та четвертим фільмом, знятим за його твором. Фільм розповідає історію хлопчика-сироти у часи Голодомору 1932—1933 років. Українська прем'єра фільму відбулася 23 жовтня 2008 у рамках 38-го міжнародного кінофестивалю «Молодість». СюжетФільм розповідає про долю маленького хлопчика Пилипка. Голодної зими 1932—1933 років помирає його мати. Хлопчика забирає до себе дядько, але Пилипко тікає з його будинку на пошуки матері. В лісі він заблукав і ледь не замерз. Від смерті дитину рятують два ченці і забирають його до себе в монастир. Там він вчиться писати ікони і виявляється дуже здібним художником. Згодом в монастир приїжджає француз. Його юна дочка дуже хвора, і хлопчик щиро бажає її одуження. Дізнавшись, що для цього потрібно молитися Святому Пантелеймону, Пилипко вирішує намалювати його ікону і допомогти дівчинці. ВиробництвоОлександр Жовна написав сценарій до фільму та виступив режисером картини. Він також зіграв у ньому одну з ролей і виконував під час зйомок роботу художника, вантажника, освітлювача.[3] КошторисБюджет фільму складає приблизно 600 тис. гривень.[4] ЗйомкиЗйомки фільму проходили на батьківщині режисера в Новомиргороді Кіровоградської області.[5][6] СаундтрекУ фільмі використана музика композиторів Бенедито Марчелло, Сергія Ляпунова, Антоніна Дворжака, Йогана Баха. РелізУчасть у кінофестиваляхСтрічка брала участь у 38-му міжнародному кінофестивалі «Молодість» (Україна),[2] київському VI-ому кінофестивалі православного кіно «Покров-2008» (Україна) та московському фестивалі «Встрєча-2008» (Росія).[7] На кінофестивалі «Покров» стрічка зайняла III місце.[8][9] Благодійні покази20 листопада 2008 року відбулася благодійна презентація фільму в Будинку кіно у Києві в рамках соціального проекту «Народний кінозал» групи компаній «Фокстрот». Рецензії кінокритиківЗа твердженням кінокритика журналу «Український тиждень», глядачі дуже стримано зустріли стрічку під-час її прем'єри на 38-му кінофестивалі «Молодість» й «стрічка побила всі рекорди зі швидкісної втечі глядачів. І не тому, що там немає „сперми і крові“, як переконував режисер, а через притаманну багатьом вітчизняним кінотворам млявість і сентименталізм радянського штибу».[10] За словами кінокритика видання «Україна молода» фільм «вийшов скупим і затягнутим», а під-час презентації фільму на Молодості різка критика на фільм звучала як від глядачів, так і від експертів і зокрема кінокритик Юрій Макаров відгукнувся про фільм тезою "«Це ганебна робота. Режисер використав кіно як майданчик для самоствердження».[11] Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia