Маленький Ніколя
«Мале́нький Ніколя́» (фр. Le petit Nicolas) — сімейна комедія, про хлопчика, який ходить в початкову школу, його друзів та батьків. Фільм є екранізацією історій про маленького Ніколя Рене Госіні. СюжетДія відбувається десь у 1950-ті роки. Маленький звичайний хлопчик, десь років восьми — Ніколя ходить до досить хорошої початкової школи й займається звичайними для цього віку дурницями. У Ніколя є мама і тато, а також друзі у класі. Різні, але вірні:
Разом з хлопцями в класі вчиться відмінник і підлабузник Аньян — його дуже люблять вчителі, а іншим навіть стукнути його не вдається, тому що він носить окуляри. У фільмі є багато інших цікавих персонажів, наприклад, шкільний вихователь на прізвисько Бульйон, та інші. Одного разу однокласник Жоакім приходить у школу і понуро розповідає друзям: батьки напевно скоро відвезуть його в ліс і там кинуть або ще якимось чином виженуть з дому. Тому що… скоро у нього буде маленький братик. Жоакіму всі поспівчували і забули про цю історію. Але Ніколя не такий: він починає стежити за своїми батьками — і розуміє: його чекає доля Жоакіма. Батьки раптом стали один з одним підозріло ніжні, а тато навіть одного разу виніс сміття[4]. Так Ніколя вбиває собі в голову, що батьки збираються народити йому маленького брата, а самого Ніколя кинути в лісі. Хоча батьки насправді зайняті зовсім іншим: батько мріє отримати підвищення по службі і кличе на вечерю патрона, а мати хоче гідно виглядати в очах патронової дружини і тому розучує цікаві факти з ісландської поезії XIII століття та історію стилю бароко[5]. Ніколя лише розуміє, що треба якось діяти. І далі починається багато смішних пригод, наприклад:
Так, Ніколя разом з компанією витворяють різні речі і шокують дорослих, сіючи за собою хаос, безлад і веселощі[6] Створення фільму![]() ![]() «Маленького Ніколя» наприкінці 1950-х років придумав французький художник і письменник Рене Госіні, який також створив персонажів Астерікса і Обелікса, а намалював Жан-Жак Семпе — ще один французький художник. Всього книжок про Ніколя п'ять. У 2000-х роках режисер Лоран Тірар вирішив реалізувати смішні історії на екрані. Тірар та його колеги довго шукали хлопців і дівчат, щоб вони були схожі на справжніх друзів Маленького Ніколя з книжок[4]. Врешті решт актори були підібрані, а головну роль Ніколя виконав Максим Годар. Світова прем'єра відбулася 30 вересня 2009 року. РецензіїЦе зворушливий сімейний фільм про безтурботне дитинство у Франції 1950-х років. «Маленький Ніколя» був великим хітом у Франції, що пояснюється, втім, не стільки його гідністю, скільки походженням: на ілюстрованих історіях про безхмарне дитинство цього хлопчика виросло вже не одне покоління. Сам по собі персонаж Ніколя малоцікавий, але його оточує цілий «каталог» соціальних і психологічних типів, колоритних персонажів, у кожного з яких є одна яскраво змальована риса. Наприклад, якщо це «ненажера», то він не з'являється в кадрі без сендвіча, якщо «зубрила» — то це викапаний заучка, якщо син багатого батька — то він у плямах Роршаха бачить татів літак і мамине манто, а якщо двієчник — весь час стоїть у кутку. Автори книг — а тепер Лоран Тірар — малюють світ дитини не через те, що у неї всередині, а через те, що вона бачить, — виходить дуже конформістський, іноді трохи сентиментальний і часто смішний погляд. Ідилічна, неможлива, як дитина невинна Франція, де радіо не повідомить новини про Алжир, в класі не з'явиться смаглявий новачок, про Париж згадають тільки у зв'язку з річковими трамвайчиками на Сені[5]. Госіні був дуже точним у передачі дитячого сприйняття світу, фільм слідом за ним показує дитинство наївними (але не дурними) очима маленької людини. У фільмі тріумфує логіка уяви, що роздуває дрібниці до величезних масштабів. Режисер Тірар зображує час, який всі ці історії і породив: затишну французьку глибинку, яка ще не знає соціальних потрясінь[7]. Можна сказати, що це повнометражний «єралаш», знятий за мотивами популярної французької книжкової серії[8]. Саундтреки до фільму «Маленький Ніколя»
Виноски
|
Portal di Ensiklopedia Dunia