Народилася 9 березня 1964 року в Дьеппі на півночі Франції в заможній селянській родині.
Дитинство її пройшло в Гонзевіллі в Нормандії. була дуже сором'язливою дитиною, тому боролася з собою, постійно зображуючи клоуна і в школі, і вдома[4]. Потім вона приїхала в Руан, де поступила на Курси Жана Шеврана в Консерваторії драматичного мистецтва Руана[5]. У 18 років Валері переїхала до Парижа і, підробляючи в різних місцях, відвідувала театральні курси.
Карьера
Професійний дебют Валері Лемерсьє відбувся в 1988 році в серіалі «Готель»[4], а через два роки на великий екран вийшов фільм «Мілу в травні» режисера Луї Маля, де Валері зіграла свою першу роль у великому кіно. Цей самий образ вона розвивала у фільмах «Операція „Тушкованка“» (1991) та «Прибульці» (1993), за який вона отримала свого першого «Сезара» як найкраща акторка другого плану. Проте, не захотівши експлуатувати один і той самий образ, Валері відмовилася зніматися в сиквелі «Прибульців», який також мав великий глядацький успіх.
Продовжуючи зніматися в кіно, Лемерсьє на початку 1990-х почала сольну кар'єру на театральних підмостках зі своїми моновиставами в паризьких театрах[6], спробувала себе як співачка, а потім звернулася й до режисури. Фільм «Королівський палац», що вийшов на екрани в 2005 році повернув Валері популярність. У цій кінострічці вона виступила одночасно сценаристом, режисером та виконавицею головної ролі. Й відразу ж Лемерсьє була номінована на «Сезара», як найкраща акторка. Наступного року Лемерсьє отримує свого другого «Сезара» за її найкращу жіночу роль другого плану у фільмі «Місця в партері» режисерки Даніель Томпсон.
У 2006 і в 2007 роках Валері Лемерсьє було обрано ведучою церемоній вручення французької національної кінопремії«Сезар», яку вона вела з властивим їй гумором і завзяттям. У лютому 2010 року вона втретє стала ведучою «Сезара» спільно з гумористом і актором Гадом Ельмалехом[7].
Особисте життя
Валері Лемерсьє була дружиною музиканта Бертрана Бургалата. Вони розлучилися в 1997 році, але залишалися близькими друзями[8].
