З червня 1941 року в Червоній Армії, молодший лейтенант, брав участь у Другій світовій війні. 20 вересня 1941 року попав у німецький полон в районі міста Сенча[уточнити], перебував у таборі військовополонених. Через 10 місяців був відпущений із табору, працював у Хоролі техніком-будівельником. Після визволення Хоролу Червоною армією у вересні 1943 року був направлений до штрафного батальйону. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні». У листопаді 1945 року демобілізований.
Після війни працював у Києві в проєктному інституті «Київпроект». Був одним із авторів генерального плану відбудови Хрещатика, станції метрополітену «Завод „Більшовик“» (зараз — «Шулявська»), аеровокзалу в Борисполі, пам'ятника-монумента Жовтневої революції, будинку Укрпрофради (зараз — Будинок Профспілок).