Малолітній Олександр Іванович

Зовнішні відеофайли
Зовнішні відеофайли
	В Таромском могут появиться улицы Малолетнего, Мартынова и Буше на 34 каналі (з 02:27 - розповідається про Олександра Малолітнього

Малолітній Олександр Іванович
Малолітній Олександр Іванович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	6 вересня 1979; селище Таромське (нині Дніпро)
Смерть	12 серпня 2014 (34 роки); Мандрикине
Поховання	Дніпро
Псевдо	«Мальок»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	ДУК
Війни / битви	Війна на сході України
Командування
	ДУК
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня; Бойовий Хрест Корпусу

Олекса́ндр Іва́нович Малолі́тній (нар. 01979-09-066 вересня 1979, Дніпропетровськ (район Таромське (нині Дніпро), Українська РСР — пом. 02014-08-1212 серпня 2014, під Донецьком) — український військовослужбовець Добровольчого Українського Корпусу, учасник російсько-української війни. Позивний «Мальок».

Загинув на блок-посту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине.

Життєпис

Народився в 1979 році в Дніпропетровську. Навчався на електрозварника та водія, працював водієм автобуса.

З початком жорстоких подій на Майдані у Києві, як патріот перебував у горнилі подій. Коли розпочалась російсько-українська війна, в лютому 2014 року приєднався до «Правого сектору», спочатку будував блок-пости. Лише три дні воював у Добровольчому Українському Корпусі, отримав позивний «Мальок».

Обставини загибелі

Вдень 12 серпня 2014 року, автобус групи бійців ДУК «Правий сектор» потрапив у засідку на блок-посту поблизу Донецька на об'їзній трасі біля залізничної станції Мандрикине^[1]^[2]. Тоді загинули Величко Володимир Володимирович, Волощук Михайло Володимирович, Зозуля Анатолій Михайлович, Пальгуєв Олександр Сергійович, Мартинов Олександр Олександрович, Мірошніченко Микола Валентинович, Петрушов Олександр Валентинович, Смолінський Леонід Денисович, Суховий Сергій Іванович.

Похований в м. Дніпро на кладовищі «Таромське».

Залишилися батьки та старший брат.

Нагороди

У 2018 році нагороджений відзнакою «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно), відзн. № 039, наказ № 124/18 від 1 липня 2018 року^[3].
В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[4].

Вшанування

В 2014 році була ініціатива перейменувати вулицю Кірова рідного для Олександра селища Таромського, що входить до Дніпропетровська на вулицю Олександра Малолітнього. Однак, ініціативу про перейменування на честь загиблого в зоні АТО земляки городяни на громадських слуханнях не підтримали через брак коштів^[5].
його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 4, місце 32.
на будівлі школи, яку закінчив, встановлено меморіальну дошку його честі.^[6]
вшановується 12 серпня на ранковому церемоніалі загиблих українських героїв, які загинули в різні роки внаслідок російської агресії.^[7]