Малярчук Олексій Олександрович
Олексій Олександрович Малярчук (5 березня 1922, село Грушки, тепер Житомирського району Житомирської області — 2 грудня 1989, місто Миколаїв) — український радянський діяч, директор Миколаївського суднобудівного заводу «Океан», секретар Миколаївського обласного комітету КПУ. ЖиттєписНародився в селянській родині. У 1939 році з відзнакою закінчив загальноосвітню школу міста Брацлава Вінницької області. Член ВЛКСМ. У 1939—1941 роках — студент Миколаївського кораблебудівного інституту. З серпня 1941 до вересня 1945 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив начальником радіостанції радіобатальйону 136-го окремого полку зв'язку, радіотелеграфістом старшим радіороти 155-го окремого полку зв'язку 57-ї армії. Воював на Кримському, Воронезькому, Південно-Західному, Степному, 2-му, 3-му та 4-му Українських фронтах. Член ВКП(б). З лютого 1946 до 1950 року продовжував навчання в Миколаївському кораблебудівному інституті. У 1950—1957 роках — майстер зі збірки суден, будівник суден, начальник ділянки, заступник начальника стапельного цеху, начальник корпусно-обробного цеху, начальник стапельного цеху, в 1957—1958 роках — секретар партійного комітету суднобудівного заводу імені 61 комунара в місті Миколаєві. У 1958 — вересні 1961 року — завідувач відділу оборонної промисловості Миколаївського обласного комітету КПУ. 16 вересня 1961 — 11 січня 1963 року — секретар Миколаївського обласного комітету КПУ з питань промисловості. У 1963—1974 роках — головний інженер суднобудівного заводу імені 61 комунара в місті Миколаєві. У 1974—1982 роках — директор суднобудівного заводу «Океан» в місті Миколаєві. З 1982 року — персональний пенсіонер. Працював у Миколаївській філії Центрального науково-дослідного інституту технології суднобудування (ЦНІДТС). Був автором досліджень із історії суднобудування в місті Миколаєві. Помер 2 грудня 1989 року в місті Миколаєві. ЗванняНагороди
ПриміткиДжерела |
Portal di Ensiklopedia Dunia