Манжироїт

Манжироїт
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)[d][1]
IMA-номер	IMA1966-009
Абревіатура	Mji[2]
Хімічна формула	Na(Mn⁴⁺₇Mn³⁺)O₁₆
Nickel-Strunz 10	4.DK.05a
Ідентифікація
Сингонія	тетрагональна
Злам	раковистий
Густина	4,29
Інші характеристики
Названо на честь	Manjirō Watanabed[3]
Манжироїт у Вікісховищі

Манжирої́т (рос. манжироит; англ. manjiroite; нім. Manjiroit m) — мінерал, водний оксид марганцю з домішками лугів.

Хімічна формула: (Na, K) (Mn⁴⁺)₈O₁₆•nH₂O.

Склад у % (з родов. Кохаре): Na₂O — 2,99; K₂O — 1,39; MnO₂ — 85,79; MnO — 3,17; H₂O⁺ — 3,92; H₂O^- — 0,68. Домішки: Al₂O₃ (0,62); Fe₂O₃ (0,40); CaO (0,22); BaO (0,16); SiO₂ (0,12); MgO (0,18); ZnO (0,03); CuO (0,03).

Сингонія тетрагональна.

Утворює щільні натічні маси розміром до 10×8×5 см.

Густина 4,29.

Колір бурувато-сірий, в шліфах не прозорий.

Злам раковистий.

Знайдений у зоні окиснення манґанового родовища Кохаре (Японія) разом з піролюзитом, нсутитом і ґетитом.

За ім'ям япон. мінералога Манжіро Ватанабе (Manjiro Watanabe), M. Nambu, K. Tanida, 1967.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Манжироїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Манжироїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Manjiroite — Webmin [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]