Мануель Антоніо Флорес Мальдонадо

Мануель Антоніо Флорес Мальдонадо
7-й Віце-король Нової Гранади
1776 — 23 листопада 1781
Попередник:	Мануель Ґуріор
Наступник:	Хуан де Торресар Діас Пім'єнта
Ім'я при народженні:	ісп. Manuel Antonio Flórez Maldonado Martínez de Angulo y Bodquín
Народження:	27 травня 1723(1723-05-27)[1]  Севілья, Іспанія
Смерть:	20 березня 1799(1799-03-20)[2] (75 років)  Мадрид, Іспанія
Країна:	Іспанія
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Мануель Антоніо Флорес Мальдонадо Мартінес Анґуло-і-Бодквін (ісп. Manuel Antonio Flórez Maldonado Martínez Ángulo y Bodquín; 27 травня 1723 — 20 березня 1799) — іспанський адмірал і колоніальний чиновник, віце-король Нової Гранади від 1776 до 1781 року, віце-король Нової Іспанії від 1787 до 1789 року.

Мануель Антоніо Флорес служив у флоті, брав участь у боротьбі проти піратів як у Середземному морі, так і біля берегів іспанських володінь в Америці. За свої заслуги став лицарем військового Калатравського ордена. Від 1771 до 1775 року обіймав посаду коменданта морського департаменту Ферроль, головної морської бази, суднобудівного центру й арсеналу в північно-західній Іспанії.

1775 року Флорес був призначений на пост віце-короля Нової Гранади й 3 грудня відплив до Америки. Перебував на посаді впродовж доволі тривалого часу. Формально вийшов у відставку 1787 року за станом здоров'я, втім насправді його відставка була пов'язана з невдоволенням його діяльністю з боку іспанських та місцевих чиновників, зокрема з боку міністра Індій Хосе де Галвеса, а також архієпископа Боготи Антоніо Кабальєро-і-Ґонґорії.

1787 року Мануель Антоніо Флорес знов очолив колоніальну адміністрацію, отримавши пости віце-короля Нової Іспанії та президента Королівської авдієнісії Мехіко. В той період було створено три нових добровольчих батальйони. Щороку Флорес за наказом корони надсилав до Нью-Йорка 50 000 песо для місцевих іспанських підприємств.

За часів його керівництва Новою Іспанією було засновано Королівську ботанічну студію. 4 червня 1788 року від берегів Нової Іспанії стартувала експедиція на чолі з Естебаном Хосе Мартінесом, завданням якої було дослідження північного узбережжя Тихого океану, вона досягла Берингової протоки.

Смерть короля Карлоса III та пишні поховальні заходи боляче вдарили по королівській скарбниці, в тому числі значний тягар ліг на плечі Флореса, покровителем якого був покійний король.

Восени 1789 року Мануель Антоніо Флорес був відкликаний з Нової Іспанії за станом здоров'я. Після повернення на батьківщину він був нагороджений хрестом ордена Карлоса III й отримав звання почесного капітан-генерала королівського флоту.

Помер у Мадриді 20 березня 1799 року.

• Lucena Salmoral, Manuel. Manuel Antonio Flórez y Martínez de Angulo [Архівовано 12 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Diccionario Biográfico Español... Madrid: Real Academia de la Historia, 2010. Vol. 2.
• Flores, Manuel Antonio, Enciclopedia de México, v. 5. Mexico City: 1987
• García Puron, Manuel, México y sus gobernantes, v. 1. Mexico City: Joaquín Porrua, 1984
• Orozco L., Fernando, Fechas Históricas de México. Mexico City: Panorama Editorial, 1988, ISBN 968-38-0046-7
• Orozco Linares, Fernando, Gobernantes de México. Mexico City: Panorama Editorial, 1985, ISBN 968-38-0260-5
• Ibañez, Pedro María (1951). Crónicas de Bogotá. Т. т. 1. Bogotá. с. 249, 250. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019. {{cite book}}: |volume= має зайвий текст (довідка); Недійсний |nopp=n (довідка)