Себастьян де Еслава

Себастьян де Еслава
2-й Віцекороль Нової Гранади
24 квітня 1740 — 6 листопада 1749 року
Попередник:	Відновлення віцекоролівства Нова Гранада
Наступник:	Хосе Альфонсо Пісарро
Народження:	19 січня 1685(1685-01-19)[1][2]  Енеріс
Смерть:	21 червня 1759(1759-06-21)[2] (74 роки)  Мадрид, Іспанія
Країна:	Іспанія
Медіафайли у Вікісховищі

Себастьян де Еслава-і-Ласага (ісп. Sebastián de Eslava y Lazaga; 19 січня 1685 — 21 червня 1759) — іспанський генерал і колоніальний чиновник, віцекороль Нової Гранади після відновлення її самостійного статусу 1740 року.

Народився 1685 року в Наваррі. Навчався у військовій академії в Барселоні. Дослужився до звання генерал-лейтенанта Іспанської королівської армії. Також був командором Калатравського ордена.

1740 року відновлено віцекоролівство Нова Гранада. Ця частина Південної Америки включала території сучасних Венесуели Колумбії, Панами й Еквадору. Ще за рік до формального відновлення колонії Себастьян де Еслава був призначений її віцекоролем, але прибув до Картахени-де-Індіас у квітні 1740 року.

На початку свого врядування відновив замок Бокачіка й решту фортів, що захищали порт Картахени, вживав заходів щодо підтримки іспанської армії зброєю та боєприпасами. Також він проводив фортифікаційні роботи в Санта-Марті, Пуерто-Кабельйо та Ґайрі; зміцнив форт в Аярі й замок Сан-Антоніо в провінції Кумана. За його правління було започатковано президію в Гаяні.

Такі кроки віцекороля були пов'язані, зокрема, з війною, що її 1739 року Велика Британія оголосила Іспанії. В тому конфлікті оборона узбережжя мала вирішальне значення. Навесні 1741 року Картахени потрапила в облогу, втім британців удалось стримати.

Після повернення до мирного життя Себастьян де Еслава засновував міста, будував лікарні й дороги, вживав заходів до умиротворення індіанців-мотілонів, постачав зброю, гроші та продовольство для захисту деяких міст (зокрема Памплони). За свого врядування він збудував 20 храмів, багато інших відремонтував і розширив. Загалом за його правління покращився стан фінансового сектора, а також було вдосконалено систему правосуддя.

23 лютого 1750 року де Еслава залишив Нову Гранаду й виїхав до Іспанії. Після повернення на батьківщину він отримав пост капітан-генерала Андалусії, а 2 липня 1754 року — посаду міністра оборони.

Помер 1759 року, а за рік посмертно отримав титул маркіза Королівської оборони Картахени-де-Індіас.

• Colmenares, Germán (Ed.) Relaciones e informes de Los gobernantes de la Nueva Granada. Bogotá: Banco Popular, 1989 (ісп.)
• Restrepo Sáenz, José María. Biografías de los mandatarios y ministros de la Real Audiencia (1671 a 1819). Bogotá: Academia Colombiana de Historia, 1952 (ісп.)
• Rodríguez Maldonado, Carlos. «Don Sebastián de Eslava y don Blas de Lezo». Boletín de historia y antigüedades (Bogota). Vol. 39, No. 447—448 (Jan./Feb. 1952), pp. 76–84 (ісп.)
• Beatson, Robert. Naval and Military Memoirs of Great Britain, from 1727 to 1783, London, 1804 (англ.)
• Hart, Francis Russle. Admirals of the Caribbean, Boston, 1922 (англ.)
• Fortescue, J. W. A History of the British Army, MacMillan, London, 1899, Vol. II (англ.)

• Коротка біографія (ісп.)
• Біографія (ісп.)