Марсель Гріоль

Марсель Гріоль
фр. Marcel Griaule Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився16 травня 1898(1898-05-16)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Езі-сюр-Армансон Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 лютого 1956(1956-02-23)[1][2][3] (57 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняrue de Villersexeld[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьантрополог Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьетнографія, археологія і африканістика Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональний інститут східних мов і цивілізацій, Практична школа вищих досліджень і ліцей Людовика Великого Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіМарсель Коенd і Марсель Мосс Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[1][6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПаризький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПерша світова війна і Французька кампанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадарадник[d][5] і vice directord[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіJean-Luc Chambardd і Geneviève Calame-Griauled Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Воєнний хрест 1939—1945 офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону

Марсель Гріоль (фр. Griaule, 16 травня 1898 — 22 лютого 1956) — французький етнограф-африканіст, керівник особливої школи у французькій етнографії. Професор Паризького університету1942), керівник кафедри етнології; генеральний секретар Спільноти африканістів. Організатор 5 експедицій, що досліджували Африку від Атлантичний океан до Червоного моря (19281939). Автор 175 праць. Найбільш значимі дослідження Гріоля присвячені духовній культурі та археології західносуданських народів.

Погляди

Незважаючи на яскраво виражену антирасистську тенденцію друкованих та усних виступів Гріоля, його концепція характеру культури народів Африки південніше Сахари суперечить науковим даним і відповідає інтересам неоколоніалістів. Вимагаючи поваги до африканської цивілізації, він бачить її сутність у релігійних віруваннях, у міфології, яку він видає за особливу метафізичну філософію, тобто акцентує і ідеалізує найбільш архаїчні елементи африканської культури. Самобутня творчість африканських народів аж ніяк не вичерпується релігією, у ньому є багато життєствердних начал. Звільняючись від політико-економічного і ідеологічного гніту колоніалізму, африканці розвивають і збагачують прогресивні традиції цієї культурної спадщини.

Твори

  • Méthode de l'ethnographie, P., 1957;[9]
  • Les flambeurs d'hommes, P., 1934
  • Masques dogons, P., 1938
  • Dieu d'eau, entretiens avec Ogotemmêli, P., 1948;
  • Fouilles dans le région du Tchad (avec Lebeuf J. P.). «J. de la Société des Africanistes», R., 1948

Цікаві факти

  • У 1930-х роках Марсель Гріоль довго жив серед догонів (африканські племена, що мешкають на території Малі), вивчав побут, записував легенди і навіть рішенням ради старійшин був допущений до посвячення у таємне звання жерця.
  • У 19311933 рр. в етнологічній експедиції Марселя Гріоля «Місія Дакар-Джибуті» взяв участь французький письменник і етнолог Мішель Лейріс.

Література

  • Шаревская Б., Проблемы духовной культуры народов Африки южнее Сахары и концепция Марселя Гриоля, «ВИМК», 1961, No 4.

Джерела

Примітки

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya