Маріка південна

?Маріка південна
	; Самець південної маріки (Грейтон, Західнокапська провінція, ПАР) ;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Нектаркові (Nectariniidae);
Рід:	Маріка (Cinnyris);
Вид:	Маріка південна;
Біноміальна назва
	Cinnyris chalybeus; (Linnaeus, 1766)
	; Ареал виду Більша щільність заселення, пристутність протягом всього року Менша щільність заселення, кочовий спосіб життя
Підвиди
	(Див. текст)
Синоніми
	Certhia chalybea Linnaeus, 1766; Nectarinia chalybea (Linnaeus, 1766)
Посилання
Вікісховище:	Cinnyris chalybeus
Віківиди:	Cinnyris chalybeus
ITIS:	916421
МСОП:	22717869
NCBI:	282501

Ма́ріка південна^[2] (Cinnyris chalybeus) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Південній Африці.

Опис

Самець південної маріки (Кірстенбош, ПАР)

Довжина птаха становить 12 см. У дорослих самців голова, горло, верхня частина грудей і спина зелені, металево-блискучі. На грудях широкий червоний, металево-блискучий комірець, відділений від зеленої верхньої частини грудей вузькою металево-блискучою синьою смугою. Решта нижньої частини тіла білувата. Плечі поцятковані жовтуватими плямками. Дзьоб чорний, довгий і вигнутий. Очі темно-карі, лапи чорні. Самець південної маріки відрізняється від самця червоногрудої маріки меншими розмірами, вужчим червоним «комірцем» і коротшим дзьобом.

Самиці південної маріки мають коричневу верхню частину тіла і жовтувато-сіру нижню частину тіла. Молоді птахи подібні до самиць. Нижня частина тіла у самиць південної маріки є сірішою, ніж у самиць капських нектарок, і тьмянішою, ніж у самиць брунатних нектарок.

Підвиди

Виділяють два підвиди:^[3]

C. c. subalaris Reichenow, 1899 — схід ПАР;
C. c. chalybeus (Linnaeus, 1766) — південь Намібії і захід ПАР.

Поширення і екологія

Південні маріки поширені в Південно-Африканській Республіці, Намібії, Лесото і Есватіні. Вони живуть у фінбоші і кару, в чагарникових заростях поблизу річок і струмків, в садах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками. Живляться переважно нектаром, а також (особливо пташенята) комахами і павуками. Сезон розмноження триває з квітня по грудень, в залежності від регіону. Гніздо овальне, закрите з бічним входом, робиться з трави, лишайників та іншого рослинного матеріалу, скріплюється павутинням, встелюється шерстю, пухом і пір'ям.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Cinnyris chalybeus. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.