Маріка сумбейська

?Маріка сумбейська
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Нектаркові (Nectariniidae);
Рід:	Маріка (Cinnyris);
Вид:	Маріка сумбейська;
Біноміальна назва
	Cinnyris buettikoferi; (Hartert, 1896)
Синоніми
	Nectarinia buettikoferi
Посилання
Вікісховище:	Cinnyris buettikoferi
Віківиди:	Cinnyris buettikoferi
ITIS:	916462
МСОП:	22717801

Ма́ріка сумбейська^[3] (Cinnyris buettikoferi) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)^[4]. Ендемік Індонезії. Вид названий на честь швейцарського зоолога Йоганна Бютіккофера^[5].

Опис

Довжина птаха становить 11 см. У самців голова сірувато-коричнева, шия і верхня частина тіла оливково-коричневі, хвіст чорний, блискучий, на кінці коричневій. Махові пера коричневі з зеленими краями. Горло і верхня частина грудей пурпурово-сині, металево-блискучі, решта нижньої частини тіла жовта. На грудях оранжева пляма. Самиці мають подібне забарвлення, однак нижня частина тіла у них жовта, за винятком оливково-зеленої плями на грудях. Очі темно-карі, лапи чорні. Дзьоб довгий, вигнутий, у самців чорний, у самиць темно-коричневий^[6].

Поширення і екологія

Сумбейські маріки є ендеміками острова Сумба. Вони живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях, на полях і плантаціях. Зустрічаються на висоті до 950 м над рівнем моря.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція сумбейських марік становить близько 750 тисяч птахів. Це досить поширений, однак малодосліджений вид птахів^[7].

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Cinnyris buettikoferi. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
↑ Hartert, Ernst (1896). An account of the collection of birds made by Mr. William Doherty in the Eastern Archipelago. VII. List of birds collected in Sumba. Novitates Zoologicae. 3: 576—590. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 80. ISBN 978-1-4081-2501-4.
↑ Cheke, Robert A.; Mann, Clive F.; Allan, Richard (2001). Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. London, UK: Christopher Helm. с. 80, 321. ISBN 978-1-873403-80-8.
↑ Cheke, R.; Mann, C. (2019). del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (ред.). Apricot-breasted Sunbird (Cinnyris buettikoferi). Handbook of Birds of the World Alive. Barcelona, Spain: Lynx Edicions. Процитовано 13 липня 2019.