Махно Євгенія Володимирівна
Євгенія Володимирівна Махно (26 лютого 1913, Єлисаветград, нині Кропивницький — 1992) — український археолог, науковець та дослідник зарубинецької, черняхівської і синхронних культур. Кандидат історичних наук. БіографіяНародилася 26 лютого 1913 року в Єлисаветграді (нині Кропивницький),[1] де закінчила державний педагогічний інститут в 1932 р., а в 1939 р. — історичний факультет Київського університету. У 1932—1935 рр. — вчителювала в селах Хмельницької області. У 1938—1983 рр. працювала в Інституті археології АН УРСР старшим науковим співробітником. У 1964—1983 рр. працювала над археологічною частиною 26-томного видання «Історія міст і сіл УРСР». Досліджувала ранньослов'янські пам'ятки зарубинецької, черняхівської і синхронних культур. Керувала 40 археологічними експедиціями Житомирській, Київській, Сумській, Полтавській, Черкаській і Херсонській області. Є. В. Махно мала широкий спектр наукових зацікавлень — від доби бронзи до давньоруського часу, але найбільшу увагу приділяла дослідженню черняхівської культури, яку пов'язувала зі слов'янами. Підготувала зведення пам'яток цієї культури, відомих на кінець 1950-х рр., займалася проблемою її походження та типологічної єдності. Експедиційні дослідження становили чи не найвагомішу частку наукової діяльності Є. В. Махно. Брала участь у роботі 48 експедицій, у 35 з них була начальником експедиції або загону. Досліджувала Жуківецьке, Ягнятинське та Ново-Липівське поселення, Успенський, Кантемирівський, Соснівський, Переяславський, Сумський і Компаніївський могильники черняхівської культури, городище зарубинецької культури у Великих Дмитровичах, сарматські пам'ятки в Усть-Кам'янці, Бериславі, Каїрах. Є. В. Махно брала активну участь у роботі Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. ПраціМає 92 наукові публікації. Серед них слід назвати такі її праці:
Примітки
Джерела
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia