Махів (Махов) Григорій Григорович

Махів (Махов) Григорій Григорович ( 23 серпня 1886- 22 серпня 1952) – ґрунтознавець, професор, методолог, організатор сільськогосподарської дослідної справи в УРСР.

Григорій Григорович народився 23 серпня 1896 року в м. Рибінська Череповецького повіту Новгородської губернії.

З 1898 по 1906 роки навчався у гімназії м. Рибінська, після закінчення вступає на фізико-математичне відділення Київського університету Святого Володимира на спеціальність «агрономія».

З 1912 року працював на посаді ґрунтознавця у Київському губернському земстві.

У 1913 році помічник завідувача відділу дослідження ґрунтів і колективних дослідів.

З 1912 по 1919 роки обстежував ґрунти Київщини.

У 1920 році доцент, а згодом професор агрономічної кафедри Київського інституту народної освіти.

З 1919 по 1923 роки член колегії Київського крайового управління з дослідної справи.

З 1 лютого 1920 року працював СГНК НКЗС УРСР спочатку спеціалістом секції ґрунтознавства, а з липня того ж року - завідувачем цього підрозділу.

З 1922 року був членом геологічної секції ВУАН.

У 1923 році створив й очолив перший у державі Інститут експериментального ґрунтознавства.

У 1924 році із переїздом уряду України до Харкова, почав виконувати обов’язки завідувача кафедри ґрунтознавства Харківського інституту сільського господарства та лісівництва ім. Х. Раковського.

У 1928 році рішенням президії ВУАН його призначили головою секції ґрунтознавства при постійній комісії з вивчення продукційних сил України. Після усунення від праці в АН УРСР як «ворога народу» працював консультантом за фахом.

У 1929 році йому заборонили викладати у вишах.

У 1935 році завідувач сектору ґрунтознавства лабораторії агрофізики Українського НДІ соціалістичного землеробства.

З 1942 по 1944 роки заснував і очолив НДІ ґрунтознавства, живлення рослин та агротехніки (м. Київ).

У 1944 році емігрував до Німеччини.

У 1946 році професор, керівник кафедри ґрунтознавства Українського техніко-господарського інституту (м. Регенсбург).

У 1949 році переїхав до США й оселився у Бірмінгемі.

Помер 22.08.1952 року. Похований у м. Бірмінгемі, штат Мічиган.

Фактично Г. Махов очолив науково-дослідні роботи в галузі агроґрунтознавства в Україні.

Став автором першої детальної карти ґрунтів України у 25 кольорах із текстом укр. та англ. мовами (1927); першого в державі підручника «Ґрунтознавство» (1925); редагував монументальне видання «Матеріали дослідження ґрунтів України». Опублікував близько 180 праць, більшість із них українською мовою. Головна праця: «Ґрунти України» (1930)^[1].

• Вергунов В. Класик ґрунтознавства - Григорій Махов. Дзеркало тижня: Міжнародний громадсько-політичний тижневик. Київ, 2005. 5-11 листопада ( № 43). с. 15.
• Железняк М. Г., Давиденко О. В. Махов Григорій Григорович. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. Режим доступу: https://esu.com.ua/article-67141
• Позняк С. П., Гнатишин Г. Б. Григорій Махів - одне із забутих імен українського ґрунтознавства. Історія української географії. Тернопіль, 2000. Вип. 2. С. 22-24.