Машовець Сергій Олександрович
Машовець Сергій Олександрович (20 червня 1989 року, м. Київ, — 14 березня 2022, с. Горенка, Бучанський район, Київська область) — український громадський діяч, учасник Революції Гідності, один із засновників і голова ГО "Національний парк збереження та збагачення флори і фауни "Осокорки"[2], член партії Національний Корпус, помічник очільника видавництва «Орієнтир»[3], доброволець Окремого полку спеціального призначення ЗСУ "Азов"[4]. ЖиттєписНародився у м. Київ 20 червня 1989 року. З 2006 по 2011 року навчався в Національному Авіаційному Університеті[5] на факультет наземних споруд і аеродромів за спеціальністю "будівництво та реконструкція доріг аеродромів". В 2009-2011 роках в тому ж вищому навчальному закладі здобув другу освіту за спеціальністю "економіка підприємства". В 2010 році закінчив військову кафедру при НАУ і отримав військове звання молодшого лейтенанту (запасу). В 2012-2013 роках працював у компанії Міністерства оборони України Укрвійськбуд на посаді інженера кошторисної справи[6]. Брав участь у Революції Гідності 2013-2014 років[7]. Після перемоги Революції Гідності та початку російської-української війни, в 2014 році, долучився до волонтерського руху, допомагав добровольчим підрозділам, в тому числі батальйону "Азов". В серпні 2014 року за ініціативи мешканців Дарницького району м. Києва був створений благодійний фонд "Разом до перемоги", президентом якого став Сергій Машовець[8]. В 2015-2016 роках, паралельно з діяльністю благодійного фонду, працював у комунальному підприємстві "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району" на посаді інженера. В 2015 році долучився до Цивільного Корпусу "Азов"[9] - об'єднання волонтерів, які здійснювали системну підтримку Окремому загону спеціального призначення Азов Національної Гвардії України. В 2016 році долучився до Національного Корпусу - української націоналістичної партії, яка виникла на основі Цивільного Корпусу "Азов"[10]. У 2016 р. Сергій Машовець очолив київське ОСББ Ревуцького 19\1, будинку в якому проживав. В 2017 р., згуртувавши місцевих мешканців, він не допустив незаконного будівництва АЗС поруч з будинком[11]. Протистояння між забудовником і місцевою громадою було дуже гострим - час від часу відбувалися сутички між представниками забудовника, поліцією та місцевими мешканцями[12]. Тоді ж, у 2017 р., мер Києва Віталій Володимирович Кличко публічно став на бік місцевої громади, але це не зупинило протистояння з забудовником[13]. Однак на брифінгу 05.02.2018 р. Сергій Машовець заявив, що Віталій Кличко не надав жодної допомоги місцевій громаді, яка зібрала 1520 підписів проти будівництва АЗС[14]. Гаряча фаза конфлікту тривала аж до 2019 р., тоді Сергію Машовцю, як очільнику протесту місцевої громади, поступали погрози життю і здоров'ю, але не зважаючи на це, скандальна АЗС так і не була збудована поблизу його будинку [15]. В 2021 р. Сергій Машовець став співзасновником ГО «Національний парк збереження та збагачення флори і фауни "Осокорки"[16]. Ось як описував мету своєї екозахисної діяльності Сергій[17]:
В жовтні 2021 р. ГО "Національний парк збереження та збагачення флори і фауни "Осокорки" презентувала свій проект, який отримав підтримку у місцевої влади Києва - про офіційну позицію підтримки проекту на спільному брифінгу заявив перший заступник голови Київської міської держадміністрації Микола Поворозник[18]. Замість стихійного звалища навколо озера Тягле на Осокорках мав з'явитися затишний парк[19]. Концепція парку, до розробки якої були залучені усі охочі, була презентована Сергієм Машовцем[20]. і полягала в наступному:
Не лишався Сергій Машовець і осторонь всеукраїнських проблемних питань - у 2021 році він взяв участь в організації у Києві експертного круглого столу з обговорення всеохоплюючої стратегії звільнення тимчасово окупованих Росією територій України - "Крим і Донбас: шляхи повернення"[21]. Починаючи з грудня 2021 року, силами місцевих мешканців, ГО "Національний парк збереження та збагачення флори і фауни "Осокорки" і комунальників, територія навколо озера Тягле почала очищуватися від будівельного та побутового сміття, перетворюючись на безпечну і доступну природну зону для відпочинку[22]. Крім екологічної та правозахисної діяльності Сергій Машовець на волонтерських засадах брав участь у роботі першого українського ветеранського видавництва «Орієнтир»[23]. Повномасштабне вторгнення армії РФ до України зупинило процес реалізації екологічно-захисного проекту Сергія Машовця. Вже 25 лютого 2022 року він долучився до батальйону ТРО "Азов-Київ", який у березні того ж року був розгорнутий до окремого полку спеціального призначення ЗСУ "Азов". Спочатку він був бійцем 4-ї роти ТРО "Азов-Київ", а в березні став помічником керівника секції G5 штабу ОПСП ЗСУ "Азов", яка відповідала за військово-цивільну співпрацю і головним завданням мала побудову лінії оборони на північному заході Києва. 12 березня 2022 року Сергій Машовець оформив свій цивільний шлюб офіційно та одружився з коханою, про це він розповів журналістам у своєму останньому прижиттєвому інтерв'ю 13 березня (інтерв'ю знімалося на дорозі поблизу с. Горенка Київської обл.)[24]. 14 березня 2022 року Сергій Машовець загинув в районі селища Горенка на Київщині внаслідок обстрілу російської реактивної артилерії[25]. Разом з ним загинув Кравченко Микола Сергійович, співзасновник ТРО "Азов-Київ", ідеолог Азовського руху і засновник Видавництва Орієнтир. У Сергія Машовця лишилася дружина Ірина[26] та 2 доньки. У жовтні 2023 на будинку в Дарницькому районі Києва де мешкав Сергій відкрили мурал та меморіальну дошку [27]. Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia