Мегалострата

Мегалострата
дав.-гр. Μεγαλοστράτα
Країна	Спарта
Діяльність	поетеса
Роки активності	VII століття до н. е.

Мегалострата (дав.-гр. Μεγαλοστράτα; VII століття до н. е.) — єдина, крім Сапфо, відома давньогрецька поетеса Архаїчної доби зі Спарти. жодного вірша якої не збереглося. Була, за різними версіями, хорегом дівочого хору, композиторкою чи гетерою.

Не збереглося жодного вірша її авторства, а єдиним свідченням існування Мегалострати є згадка про неї ритора доби Пізньої античності — Афінея у праці «Бенкетуючі софісти»^[en]. Автор посилався на філософа Хамелеонта^[en], який своєю чергою посилався на піфагорійця Архіта. За свідченнями останнього, спартанський поет Алкман був безмежно закоханий у поетесу Мегалострату, сама лиш розмова з нею запалювала в ньому любов. Також Архіт приводить вірш Алкмана про Мегалострату^[1][2]:

Цей дар солодкоголосних Муз
Принесла нам у дівах блаженна
Золотокудра Мегалострата

Оригінальний текст (д.-гр.)

τοῦθʼ ἁδειᾶν Μουσᾶν ἔδειξε δῶρον μάκαιρα παρθένων ἁ ξανθὰ Μεγαλοστράτα^[1]

Дослідниця Сара Померой скептично ставиться до історії про любов Алкмана до Мегалострати, зазначаючи, що про неї йдеться в джерелах, які були написані через кілька століть після смерті поетів. Вона вказувала на традицію приписувати еротичні відносини між творчими жінкою і чоловіком, ніж зображувати виключно інтелектуальне спілкування, або незалежне існування^[3]. На думку еллініста Клода Калама, сталася типова для античності реконструкція життя поета за кількома ізольованими фрагментами. З великою ймовірністю, Мегалострата не була коханкою Алкмана, а була членкинею дівочого хору — партенейона, можливо його хорегом^[4]. Історик Александер Ніколаєв вважає, що майже напевно історія про кохання між Алкманом та Мегалостратою була вигадкою Архіта або Хамелеонта, які неправильно інтерпретували вірш Алкмана. Скоріш за все, він зобразив колегу-поетесу, яка, подібно до Сапфо, виступала разом з хором. Цим пояснюється і фраза про дари Муз, мається на увазі, що Мегалострата виконувала або створювала як поезію, так і музику^[5]. Водночас Ніколаєв приводить версію, що фраза про Муз вказує на її педагогічну функцію у хорі. Як хорег вона не тільки очолювала процесію, але і наставляла молодших членів хору, «показуючи» та «розкриваючи» дар Муз^[6].

На думку дослідниці Джейн Макінтош Снайдер, хоча Афіней і називає Мегалострату поетесою (ποιητρίας), неможливо з його відомостей точно сказати, що під «даром» Муз мається на увазі саме поетичний талант^[2]. Також вона наголошувала, що поетеса згадується тільки через стосунки з більш відомим поетом Алкманом, а її поетичні та інтелектуальні навички є лише засобом, який зумовлює їхні взаємини^[7]. Сара Померой вважає, що у вірші згадується кілька Муз через те, що в той час поети складали не тільки вірші, але й музичний акомпанемент до них і, в деяких випадках, хереографію^[3]. На думку Едмонда Дюпюї, Мегалострата була гетерою, яка «сприйняла еротичну філософію Алкмана»^[8].

Мегалострата у джерелі не називається спартанкою, а лише дівою. Її походження встановлюється з відомостей, що Алкман багато часу провів у Спарті, складаючи вірші для неодружених дівчат. Мегалострата описується з традиційним для спартанок білявим волоссям, подібно до міфологічної цариці Єлени Прекрасної. Також її ім'я вкрай підходить для спартанки, бо означає «велика армія»^[9].

Феміністська мисткиня Джуді Чикаго включила Мегалострату до своєї композиції Поверх спадщини^[10].

• Афіней. Бенкетуючі софісти.
• Дюпюи, Эдмонт. Проституция в древности : [рос.]. — Кишинев : Logos, 1991. — 272 с. — (Нравы античности). — ISBN 5-85886-017-6.
• Calame, Claude. Choruses of Young Women in Ancient Greece: Their Morphology, Religious Role, and Social Functions : [англ.]. — Rowman & Littlefield, 2001. — 282 p. — ISBN 9780742515253.
• Nikolaev, Alexander. Showing Praise in Greek Choral Lyric and Beyond : [англ.] // American Journal of Philology. — 2012. — № 133 (4). — P. 543-572. — ISSN 1086-3168. — doi:10.1353/ajp.2012.0032.
• Pomeroy, Sarah B. Spartan Women : [англ.]. — Oxford University Press, 2002. — 198 p. — ISBN 9780195130676.
• Snyder, Jane McIntosh. The Woman and the Lyre: Women Writers in Classical Greece and Rome : [англ.]. — Carbondale, 1991. — 199 p. — ISBN 978-0-8093-1706-6.