| Рік
|
Лауреат
|
Обґрунтування нагороди
|
| 1942
|
Гарольд Ропер Робінсон[en]
|
—
|
| 1944
|
 Джон Дуглас Кокрофт
|
—
|
| 1946
|
Марк Лоуренс Оліфант
|
—
|
| 1948
|
Ернест Марсден
|
—
|
| 1950
|
Александер Сміт Рассел (англ. Alexander Smith Russell)
|
—
|
| 1952
|
Рудольф Пайєрлс
|
—
|
| 1954
|
Патрік Блекетт
|
—
|
| 1956
|
Філліп Ді[en]
|
—
|
| 1958
|
Нільс Бор
|
—
|
| 1960
|
Сесіль Френк Павелл
|
—
|
| 1962
|
Деніз Вілкінсон[en]
|
—
|
| 1964
|
Пітер Фаулер[en]
|
—
|
| 1966
|
Петро Капиця
|
—
|
| 1968
|
Браян Флаверс[en]
|
—
|
| 1970
|
Семюел Девонс[en]
|
—
|
| 1972
|
Оге Нільс Бор
|
—
|
| 1973
|
Джеймс Макдональд Кассельс (англ. James MacDonald Cassels)
|
—
|
| 1974
|
Альберт Едвард Літерленд[en]
|
—
|
| 1976
|
Джоан Маї Фріман (англ. Joan Maie Freeman) і Роджер Джон Блін-Стойл[de]
|
—
|
| 1978
|
Пол Тонтон Метьюз[en]
|
—
|
| 1980
|
Пол Гейлард Мерфі (англ. Paul Gayleard Murphy) і Джон Джеймс Трешер (англ. John James Thresher)
|
—
|
| 1982
|
Девід Моріс Брінк[en]
|
—
|
| 1984
|
 Пітер Хіггс і Томас Кіббл
|
—
|
| 1986
|
Алан Естбері[en]
|
—
|
| 1988
|
Джон Доуелл[en] і Пітер Калмус[en]
|
—
|
| 1990
|
Роджер Джуліан Ноель Філліпс (англ. Roger Julian Noel Phillips)
|
—
|
| 1992
|
Ервін Габатулер[en] і Террі Слоан (англ. Terry Sloan)
|
—
|
| 1994
|
Джеймс Філіп Еліотт[de]
|
—
|
| 1996
|
Девід Вернон Багг (англ. David Vernon Bugg)
|
—
|
| 1998
|
Ентоні Майкл Гілас (англ. Anthony Michael Hillas)
|
—
|
| 2000
|
Вільям Роберт Філліпс (англ. William R. Phillips)
|
—
|
| 2002
|
Пітер Джон Дорнан[en], Девід Плейн (англ. David Plane) і Вілбер Венус (англ. Wilber Venus)
|
—
|
| 2004
|
Девід Л. Ворк (англ. David L. Wark)
|
—
|
| 2006
|
Кен Піч (англ. Ken Peach)
|
«За його внесок у фізику високих енергій як керівника ключових експериментів ЦЕРН стосовно порушень CP-інваріантності, а також як керівника напряму фізики частинок в лабораторії Резерфорда — Еплтона[en], де він відігравав ключову роль у розвитку прискорювачів частинок»
|
| 2008
|
Алан Копстейк (англ. Alan Copestake), Стівен Валлі (англ. Stephen Walley), Джон Стюарт Кілті (англ. John Stewart Kiltie), Кріс Вестон (англ. Chris Weston) і Браян Гріффін (англ. Brian Griffin)
|
«За розробку довготривалої активної зони ядерного реактора для підводних човнів Великобританії»
|
| 2010
|
Мартін Фрір[en]
|
«За відкриття існування ядерних конфігурацій, аналогічних до молекул, та демонстрацію існування кластеризації у ключових легких ядрах, в одній із давніх проблем у цій галузі»
|
| 2012
|
Пітер Батлер[en]
|
«За його видатний внесок у галузі експериментальної ядерної фізики та його динамічний внесок у майбутній напрямок досліджень»
|
| 2016
|
Джон Александер Сімпсон[en]
|
«За його видатне лідерство у розробці нових детекторних технологій та систем експериментального дослідження ядерної фізики у Великій Британії та Європі, та за його істотний внесок у наше розуміння структури атомних ядер, особливо у виявленні нових властивостей ядер на межах кутового моменту, деформації та стабільності»
|
| 2014
|
Пол Нолан[en]
|
«За його видатний внесок у ядерну структуру в екстремальних умовах кутового моменту та його провідну роль у розвитку сегментованої технології германієвих детекторів»
|
| 2019
|
Філіп Вокер[de]
|
«За досягнення у розумінні метастабільних ядерних станів: їх походження, властивостей та застосувань»
|
| 2021
|
Майкл Бентлі[de]
|
«За розуміння фундаментальних симетрій в атомних ядрах та їх зв'язку з основними взаємодіями нуклонів»
|
| 2022
|
Kieran Thomas Flanagan
|
«За новаторський внесок у лазерну спектроскопію екзотичних ядер, зокрема використання резонансної іонізації та її застосування до одноатомної чутливості в мас-спектрометрії та аналізі слідів металів для тестування навколишнього середовища»
|
.svg){kind=small}
