Медолюб-шилодзьоб західний

?Медолюб-шилодзьоб західний
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Медолюбові (Meliphagidae);
Рід:	Медолюб-шилодзьоб (Acanthorhynchus);
Вид:	Медолюб-шилодзьоб західний;
Біноміальна назва
	Acanthorhynchus superciliosus; Gould, 1837
Посилання
Вікісховище:	Acanthorhynchus superciliosus
Віківиди:	Acanthorhynchus superciliosus
ITIS:	558386
МСОП:	22704424
NCBI:	266335

Медолюб-шилодзьоб західний^[2] (Acanthorhynchus superciliosus) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae).

Поширення

Ендемік Австралії. Поширений на південно-західному куті Західної Австралії. Трапляється від міста Джуріен-Бей на південь до затоки Ізраеліт. Мешкає у відкритих лісах, чагарниках та пустках.^[3]^[4]

Опис

Дрібний медолюб із тонким вигнутим дзьобом. Тіло завдвожки від 12 до 16 см, вагою 8-11 г. Самці трохи більші за самиць. Самець темно-оливково-сірий зверху з каштановою потилицею. Горло і груди каштанові, окантовані знизу білою та чорною смугами; живіт сірий. Він має білу брову і чорну маску, а також біле пір'я внизу хвоста, яке помітне під час польоту. Самиця тьмянішого забарвлення з блідо-рудою потилицею та сірими горлом і грудьми без окантовки.^[5]

Спосіб життя

Живиться нектаром, переважно з квіток дерева Banksia ilicifolia. Годується в нижній частині крони, щоб уникнути конфліктів з більшими та агресивнішими медолюбами. Розмножується, переважно, з вересня по січень. Самиця будує чашоподібне гніздо з кори, трави, стебел рослин і пуху серед гілок низького куща або дерева. Відкладає 1-2 яйця. Пташенята годуються обома батьками і оперяються через 15 днів.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Acanthorhynchus superciliosus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 28 червня 2021
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Pizzey, Graham; Knight, Frank (1998). Birds of Australia. London: HarperCollins. с. 396. ISBN 0-00-220132-1.
↑ Simpson, Ken; Day, Nicolas (1984). Field Guide to the Birds of Australia. London, UK: Christopher Helm. с. 240. ISBN 978-0-7470-3023-2.
↑ Slater, Peter; Slater, Pat; Slater, Raoul (2003). The Slater Field Guide to Australian Birds. Frenchs Forest, NSW, Australia: Reed New Holland. с. 294. ISBN 978-1-877069-00-0.