Медолюб-шилодзьоб східний

?Медолюб-шилодзьоб східний
	; Самець ; Самиця
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Медолюбові (Meliphagidae);
Рід:	Медолюб-шилодзьоб (Acanthorhynchus);
Вид:	Медолюб-шилодзьоб східний;
Біноміальна назва
	Acanthorhynchus tenuirostris; (Latham, 1801)
Посилання
Вікісховище:	Acanthorhynchus tenuirostris
Віківиди:	Acanthorhynchus tenuirostris
ITIS:	558387
МСОП:	22704421
NCBI:	266336

Медолюб-шилодзьоб східний^[2] (Acanthorhynchus tenuirostris) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae).

Поширення

Ендемік Австралії. Птах поширений вздовж східного і південно-східного узбережжя та на Тасманії. Мешкає в сухих склерофітових лісах, чагарниках і пустошах.

Опис

Дрібний птах, завдовжки 13–16 см, розмах крил — 18–23 см, середня вага тіла — 11 г. У самців верхня частина тіла глянсово-чорного кольору. Надхвіст і внутрішня частина крила сірі. Горло та груди білі. Посеред горла є коричнева пляма. Нижня частина грудей і живіт світло-коричневі. Самиці мають оливково-коричневі верхні частини тіла, а пляма на горлі не настільки виражена, як у самця.^[3] У дорослих птахів очі червоні, у молодняка — чорні.

Спосіб життя

Живиться нектаром.^[4]^[5] Сезон розмноження — з серпня по січень. За сприятливих умов може бути два виводки за сезон. Гніздо — це глибока чашоподібна конструкція із трави та кори, вистелена пір'ям та м'якими рослинними волокнами, що розташоване в розвилці невеликого кущистого дерева або чагарника, на висоті 1–15 м (3–49 футів) над землею. У кладці 1-4 яйця. Самиця насиджує яйця протягом 13-16 днів. Обидва батьки годують пташенят.^[6]

Підвиди

A. t. cairnsensis — північно-східний Квінсленд
A. t. dubius — Тасманія та острови Бассової протоки
A. t. halmaturinus — південний схід Південної Австралії та острів Кенгуру
A. t. tenuirostris — східна та південно-східна Австралія

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Acanthorhynchus tenuirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 29 червня 2021
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Simpson K, Day N, Trusler P (1993). Field Guide to the Birds of Australia. Ringwood, Victoria: Viking O'Neil. с. 392. ISBN 0-670-90478-3.
↑ Ford, Hugh A.; Pursey, J.F. (1991). Status and feeding of the Eastern Spinebill Acanthorhynchus tenuirostris at the New England National Park, North-eastern NSW. Emu. CSIRO. 82 (4): 203—211. doi:10.1071/MU9820203. ISSN 0158-4197.
↑ Australian Museum (2006). Bird Finder – Eastern Spinebill. Birds in Backyards. Australian Museum. Архів оригіналу за 11 січня 2010. Процитовано 26 червня 2007.
↑ Beruldsen, Gordon (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Queensland: self. с. 327. ISBN 0-646-42798-9.

Посилання

Eastern spinebill media on the Internet Bird Collection website
Higgins, Peter; Peter, J.M.; Steele, W.K. (2001). Acanthorhynchus tenuirostris Eastern Spinebill. Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds Volume 5, Tyrant-flycatchers to Chats. Melbourne, Victoria: Oxford University Press. ISBN 0-19-553071-3.

[IUCN-1] BirdLife International (2016). Acanthorhynchus tenuirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 29 червня 2021

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[Simpson-3] Simpson K, Day N, Trusler P (1993). Field Guide to the Birds of Australia. Ringwood, Victoria: Viking O'Neil. с. 392. ISBN 0-670-90478-3.

[Ford82-4] Ford, Hugh A.; Pursey, J.F. (1991). Status and feeding of the Eastern Spinebill Acanthorhynchus tenuirostris at the New England National Park, North-eastern NSW. Emu. CSIRO. 82 (4): 203—211. doi:10.1071/MU9820203. ISSN 0158-4197.

[5] Australian Museum (2006). Bird Finder – Eastern Spinebill. Birds in Backyards. Australian Museum. Архів оригіналу за 11 січня 2010. Процитовано 26 червня 2007.

[6] Beruldsen, Gordon (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Queensland: self. с. 327. ISBN 0-646-42798-9.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]