Мезоліт (мінерал)

Мезоліт (мінерал)
Мезоліт (мінерал)
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)[d]
IMA-номер	IMA1997 s.p.
Абревіатура	Mes
Хімічна формула	Na₂Ca₂Si₉Al₆O₃₀ * 8H₂O
Nickel-Strunz 10	9.GA.05
Ідентифікація
Сингонія	ромбічна сингонія
Колір риси	білий
Інші характеристики
Названо на честь	мезо-d (давньогрецька мова),; камінь (давньогрецька мова)
	Мезоліт у Вікісховищі

Мезоліт — мінерал, водний алюмосилікат натрію та кальцію каркасної будови, групи цеолітів.

Загальний опис

Синонім — веруцит, веручит (рос. верруцит, верручит; англ. verrucite; нім. Verrucit m).

Хімічна формула: Na₂Ca₂[Al₂Si₃O₁₀]₃•8H₂O.

Склад, % (з Ісландії): Na₂О — 3,64; CaO — 9,10; Al₂О₃ — 27,57; SiO₂ — 46,58; H₂O — 13,17.

Сингонія моноклінна (псевдоромбічна).

Утворює видовжені, голчасті, волосоподібні кристали, також радіально-променисті агрегати.

Блиск скляний, у волокнистих агрегатах шовковистий.

Безбарвний, білий, сірий, жовтий, рожевий або червоний.

Прозорий до напівпрозорого.

Спайність досконала.

Знайдений в жеодах Сардинії, в гідротермальних жилах асоціює з марганцевими рудами і барієвими мінералами (Ачинськ, Росія). Відомі знахідки на о-вах поблизу Сицилії, Шотландії, Ірландії, на Фарерських о-вах, в Ґренландії, Індії, Австралії (Річмонд), США, Канаді.

Рідкісний.

Назва походить від грецьких слів мезо- «середній» та літос — «камінь» (V.Fuchs, A.Gehlen, 1816).

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мезоліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Мезоліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.