Меланхолія (фільм)
«Меланхолія» (англ. Melancholia) — фільм-катастрофа Ларса фон Трієра з Кірстен Данст у головній ролі. Світова прем'єра відбулася у рамках 64-й Каннського кінофестивалю 18 травня 2011 року[4]. В широкий прокат фільм вийшов 26 травня 2011 року. Прем'єра в Україні відбулася на Одеському кінофестивалі, який проходив 15-23 липня 2011 року[5][6]. СюжетФільм починається з загибелі планети Земля, а далі оповідається про час напередодні катастрофи[7]. Стрічка розповідає історію двох сестер — меланхолійної Жюстін та виваженої Клер (Кірстен Данст та Шарлотта Генсбур відповідно)[8]. На початку фільму відбувається весілля Жюстін та Майкла (Александер Скашгорд). Всупереч її очікуванням, весілля наповнене рядом травматичних подій, і Жюстін впадає у депресію, що дозволяє їй залишитися спокійною у той час, коли Землі загрожує знищення через зіткнення з планетою під назвою Меланхолія, і усі, зокрема її сестра Клер, панікують. У ролях
Нагороди і номінації
ЗйомкиФільм було анонсовано у жовтні 2009 року. Зйомки фільму проходили з 22 липня по 8 вересня 2010 року у замку Тьюлеом (Швеція). Автори фільму отримали на зйомки 7,9 мільйонів данських крон від Данського інституту кіно, 600 тисяч євро від Eurimages та 3 мільйони шведських крон Шведського інституту кіно[10][11]. Також у фінансуванні фільму взяли участь Film i Väst, DR, Arte France, CNC, Canal+, BIM Italy, Filmstiftung Nordrhein-Westfalen, Sveriges Television and Nordisk Film- & TV-Fond[12]. Скандал на пресконференціїНа післяпрем'єрній пресконференції фільму 18 травня Ларс фон Трієр у відповідь на провокативне запитання журналіста про використання німецької естетики у «Меланхолії» сказав[13]:
Керівництво Каннського кінофестивалю назвало висловлювання Трієра неприйнятними й 19 травня оголосило його персоною нон ґрата на фестивалі[16][17]. Тим не менше, фільм не було виключено з конкурсної програми[18]. На пресконференції у Данії режисер заявив, що у Каннах неправильно зрозуміли його гумор і що він вважає Голокост найстрашнішим з того, що траплялося з людством. Водночас він сказав, що пишається статусом персони нон ґрата у Каннах, оскільки він перший в історії кіно, хто його отримав[19]. Кірстен Данст і Йорген Лет[20], з якими Ларс фон Трієр співпрацював у своїх фільмах, заявили, що не бачать у словах Трієра нічого, окрім його специфічного гумору. Водночас французький режисер Клод Лелуш заявив, що своїм виступом Трієр здійснив творче самогубство[17]. Див. такожПосилання
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia