Біла стрічка (фільм)
СюжетНімеччина, 1913 рік. У цілком благополучному німецькому селі зовні все тихо та добропристойно. Але одного разу в цьому «ведмедячому кутку» починають відбуватися зловісні, таємничі події, на зразок насильства, що вчинені невідомими над розумово відсталим хлопчиком. Підозра падає на дітей місцевого пастора зі суворими правилами, які з дитинства носять білі пов'язки «як символ чистоти й невинності, а в душі у них зрештою на знак протесту проростають брехня, зло, тяга до насильства»[2]. Молодий сільський учитель намагається розібратися в усьому цьому, але майже у кожного з жителів села є свої темні таємниці, і ніхто не хоче, щоб вони виплили назовні. Майже у кожного персонажа дві сторони — одна зовнішня, звична та «добропристойна», а інша внутрішня, обтяжена якою-небудь таємницею або непристойною дією. Сюжет фільму залишається недомовленим і закінчується з початком Першої світової війни, причому імена злочинців залишаються нерозкритими. У ролях
Знімальна група
Загальні відомостіСвітова прем'єра фільму відбулася 21 травня 2009 року на 62-му Каннському фестивалі, де він удостоївся головного призу, Призу ФІПРЕССІ та Призу екуменічного журі та отримав позитивні відгуки кінопреси[1][3][4]. Наприкінці року стрічка отримала низку нагород: Європейський кіноприз за найкращий фільм і режисуру, «Золотий глобус» за найкращий фільм іноземною мовою та багато інших. Підбиваючи підсумки першого десятиліття 21-го століття, світові аналітики включили «Білу стрічку» до списку найкращих фільмів 2000-х[5]. АналізСтруктурно й тематично «Біла стрічка» нагадує попередній фільм Міхаеля Ганеке, «Приховане», але замість приватного життя одного сімейства в об'єктив режисера цього разу потрапляє цілий народ[6]. Ганеке знову малює систему тотального домінування над особою і приходить до невтішних висновків про циклічність насильства в людському суспільстві[7]. Холодний монохром кінематографії нагадує фотографії Августа Зандера[8]. Білі пов'язки набувають додаткового символічного навантаження як попередники нацистських нарукавних пов'язок і жовтої зірки єврейських гетто[8]. Як і в «Прихованому», відкритий фінал імітує вічну незавершеність життя. Режисер продовжує тему насильства у глобальнішому плані на прикладі світової історії[9]. Сюжет розвивається поступово і ставить риторичні питання[10]. Головною проблемою стає зародження жорстокості серед юного покоління, натякаючи на становлення згодом фашистської диктатури[9]. Картина зібрала надзвичайно полярні оцінки світової кінопреси, критики хвалили її за сильну операторську і режисерську роботу, продумані діалоги, але водночас звинувачували в монотонності та недомовленості[10]:
Нагороди та номінаціїЗагалом фільм здобув 66 фестивальних та професійних кінонагород та понад 30 номінацій[13].  Нагороди та номінації «Біла стрічка»
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
